≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що по¤ва обм≥ну з'Їднана з майбутн≥м розвитком –. прац≥. ћаючи можлив≥сть збуту виготовлених товар≥в ≥ покупки п≥дход¤щих предмет≥в уживанн¤, люди усе найб≥льше спец≥ал≥зуютьс¤ на п≥знаваних вправах. ќсобливо принципове значенн¤ мало –. прац≥ в пер≥од пануванн¤ мануфактур (XVII - XVIII вв.). ћануфактури зосереджували п≥д одн≥Їю покр≥влею маси роб≥тник≥в, ¤к≥ розпод≥л¤лис¤ по окремих д≥¤х ≥ тем одержували особливу спритн≥сть ≥ продуктивн≥сть прац≥. √оловн≥ вигоди мануфактурноњ орган≥зац≥њ зводилис¤ конкретно до використанн¤ широким –. прац≥ . Ќе вважаючи здатност≥ обм≥ну й в≥домого ринку дл¤ збуту, дл¤ под≥лу прац≥ потр≥бн≥ певн≥ економ≥чн≥ справи. ѕубл≥чне –. прац≥ може бути при роздробленн≥ засоб≥в виробництва меж майже вс≥ма самост≥йними виробниками; техн≥чне –. прац≥ обірунтоване концентрац≥Їю засоб≥в виробництва в руках 1-го кап≥тал≥ста, що купуЇ робочу силу майже вс≥х людей, що й розпод≥л¤Ї њњ у власному п≥дприЇмств≥ по окремих стад≥¤х прац≥. ” кожний даний моменту меж≥ –. прац≥ визначаютьс¤ величиною ринку дл¤ вироб≥в, що спец≥ал≥зувалис¤ виробник≥в. ≤снуванн≥, напр., мануфактури, що виробл¤Ї раз у день по 50000 шпильок, може бути лише при тому умов≥, коли Ї в на¤вност≥ покупц≥, ¤к≥ б споживали ц¤ к≥льк≥сть шпильок. ” маленькому сел≥ нереальне ≥снуванн¤ заради њњ потреб особливих ос≥б, що займаютьс¤ гвоздарным промислом, або мул¤р≥в, нос≥њв, в≥зник≥в, тому що вони не в≥дшукали б соб≥ достатн≥х зан¤ть прот¤гом усього року. Ќапроти, у ћерзенн≥й јмериц≥ зустр≥чаЇтьс¤ в д≥йсний час надзвичайна спец≥ал≥зац≥¤ в машинобуд≥вн≥й справ≥, тому що ринком дл¤ збуту Ї увесь св≥т: одн≥ фабрики виготовл¤ють лише локомотиви, ≥нш≥ - т≥льки вагони, трет≥ - маленьк≥ землеробськ≥ знар¤дд¤ ≥ т.д. –озбудовуючись усе дал≥, публ≥чне –. прац≥ здобуваЇ, зрештою, форму ≥нтернац≥онального –. прац≥, де на п≥знаваних галуз¤х виробництва спец≥ал≥зуютьс¤ вже не окрем≥ групи населенн¤ в крањн≥, а ц≥л≥ крањни. Ќе вважаючи ринку, на ступ≥нь –. прац≥ впливаЇ й вдача самоњ прац≥. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що ¤к≥сь види зан¤ть не допускають, по сам≥й власн≥й ≥стот≥, широкого –. прац≥ - напр. землеробство, у ¤кому головн≥ процеси виконуютьс¤ преемственно в час≥.
ѕочаток –. прац≥, спри¤ючи розвитку продуктивност≥ прац≥, в ≥нших в≥дносинах веде до ц≥лого р¤ду смутних насл≥дк≥в. ƒо цього всього воно робить надм≥рну спец≥ал≥зац≥ю зан¤ть ≥ тим самим шк≥дливо в≥дбиваЇтьс¤ на ≥нтелектуальному кругозор≥ труд¤щих. „им дал≥, нарешт≥, ≥де –. прац≥, тим б≥льше прац¤ стаЇ машинообразным. –обл¤чи повсевременно ту саму операц≥ю, людей втрачаЇ зм≥ни зовн≥шн≥х спогад≥в ≥ р≥вном≥рно усе найб≥льше туп≥Ї. Ќав≥ть у вищих сферах прац≥, напр. у науков≥й д≥¤льност≥, –. прац≥ й, сл≥д≥в., спец≥ал≥зац≥¤ людини на ¤к≥й-небудь маленький сфер≥ п≥знанн¤ веде часто до з ужению ≥нтелектуальних обр≥њв, до нездатност≥ просочуватис¤ в загальний зв'¤зок меж ¤вищами й робити широк≥ узагальненн¤. « ≥ншоњ сторони, повторенн¤ тих самих операц≥й, викликаючи напругу лише ¤кихось мускул≥в ≥ частин орган≥зму, веде до порушенн¤ ф≥зичноњ р≥вноваги, до перевтоми ¤кихось частин т≥ла й супроводжуЇтьс¤ незл≥ченними проф хворобами.