“ака умовн≥сть “. приймань - одна з най¤скрав≥ших особливостей повс¤кденного “. права, ќтут, з одного боку, в≥д≥граЇ роль переконанн¤ торгуючих у повн≥й по≥нформованост≥ й вузькому знанн≥ справи з боку контрагент≥в ( без такоњ по≥нформованост≥ неймов≥рно роз≥братис¤ у виникаючих складних розрахунках), з ≥нший
- необх≥дн≥сть сообразоватьс¤ з важко час в≥д часу критер≥¤ми, що передбачаютьс¤ (напр., урожаЇм хл≥б≥в, ¤к≥стю зн¤того лл¤ного волокна та ≥н.) ≥ вводити, залежно в≥д них, в≥дом≥ конф≥гурац≥њ в поточн≥ ц≥ни продукту. Ќе виход¤чи з област≥ т≥Їњ ж л≥совоњ торг≥вл≥, можна вказати, ¤к на приклад умовност≥ при визначенн≥ властивост≥ продукту, на правила так наз. "редукц≥њ" клепки, що продаЇтьс¤ або на копу (60 шт.), або на милле (1000 шт.), при чому Ї два методи ц≥ни цього продукту - мемельский ≥ французький. ѕри обох методах ухвалюютьс¤ в розрахунки червоточини, суки, по¤си, гнил≥сть, оболонь ≥ ≥нш≥ недол≥ки; при цьому пропадаЇ вс¤ка визначен≥сть у розц≥нц≥ продукту, в≥д що часто мучаютьс¤ малодосв≥дчен≥ торговц≥. “акож умовний метод реал≥зац≥њ круглого л≥су "по дурхшнитту", тобто по середньому розм≥ру довжини вс≥х колод у парт≥њ. ќсобливою умовн≥стю “. звичањ р≥зн¤тьс¤ у вопросце про визначенн¤ фрахту за р≥зного роду продукти, що навантажуютьс¤ на судна. ¬ одних м≥сц¤х (–ига) за одиницю фрахту ухвалюЇтьс¤ варт≥сть його за тонну льна або пеньки 1-го й 2-го сорту й до нього р≥вн¤ютьс¤ р≥зн≥ к≥лькост≥ ≤нших продукт≥в (тонна воску брутто, 3000 за¤чих шк≥р, 60 штук парусини й т.п.); в ≥нш≥ (Ћибава) у п≥дставу розрахунк≥в фрахту покладаЇтьс¤ справд≥ навантажений ласт, що м≥стить р≥зну к≥льк≥сть вагарень або ≥нших одиниць дл¤ р≥зних продукт≥в (брутто 150 пд. м≥д≥, 135 пд. жита, 100 пд. коров'¤чого масла; нетто - 120 пд. сол≥, 10 бочок оселедц≥в, 144 цебра спирту, 80 кб. фт. м≥рних продукт≥в та ≥н.). —хожа складн≥сть ≥ заплутан≥сть обчислень викликаЇ виданн¤ дов≥дкових таблиць про методи вим≥ру, про р≥зн≥ одиниц≥ фрахту й т.п. прийманн¤х торг≥вл≥, прийн¤тих на основами м≥сцевих торговельних пор¤дк≥в. “ак≥, напр., таблиц≥ дл¤ редукц≥њ клепки («арецкого, 1898), гамбурзька таблиц¤ вим≥ру ваги хл≥б≥в, ризьк≥ таблиц≥ дл¤ вирахуванн¤ фрахту. ѕод≥бн≥ таблиц≥, хоча й не нер≥дко, але перегл¤даютьс¤ й перевидаютьс¤ компетентними установами; напр., вищезгадана гамбурзька таблиц¤ була перегл¤нута в 1899 г. м≥сцевою ур¤довою ком≥с≥Їю заход≥в ≥ ваг, що занесло на 1-ое час величезний зам≥шанн¤ в торг≥влю гамбурзького порту. Ќа рос≥йських б≥ржах ≥ вообщем у рос≥йськ≥й торг≥вл≥ звичањ стосуютьс¤ наступних угод: а) покупки й реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в, золота, ср≥бла, митних купон≥в ≥ перев≥дних вексел≥в (тратт), б) покупки й реал≥зац≥њ продукт≥в, в) посередницьких справ, г) морського перевезенн¤ продукт≥в, д) морського страхуванн¤, е) бодмереи, покупки, доставки й буд≥вл≥ суд≥в, ж) контокуррента й з) котируванн¤ й бюлетен¤. “. звичањ по бодмерее й контокурренту можуть бути вит¤гнут≥ лише ≥з судових розв'¤зк≥в по сиим вопросцам: у правилах д≥й б≥рж про них не згадуЇтьс¤.