“еж сл≥д сказати про –ф ≥ ≥нших, найб≥льш маленьких державах ( кр≥м, вообщем, ƒан≥ю). ќдне т≥льки румунське право зовс≥м не знаЇ “. звичањв, ¤к доповненн¤ закону. –ос≥йське законодавство визнаЇ силу за “. звичаЇм у ¤кост≥ не лише доповненн¤, але час в≥д часу й п≥дм≥ни загальних законоположень (див., напр., ст. 2053, 2112 ≥ 2188 т. ’ ч. 1, ст. 41 ѕолож. про казен. п≥др¤дах ≥ поставках). —т. 1-¤ статуту торг. дозвол¤Ї застосуванн¤ “. звичаю щораз, коли ви¤вл¤Їтьс¤ "недол≥к" закон≥в дл¤ окремих "угод ≥ в≥дносин, торг≥вл≥ характерних" - а таких випадк≥в зустр≥чаЇтьс¤ багато нав≥ть у сучасному “. оберт≥. ” наших законах не передбачен≥ так≥ всерозповсюджен≥ види торговельних угод, ¤к напр. комерц≥йна куп≥вл¤-продаж, експедиц≥¤ продукт≥в, сплата жд фрахту, страхуванн¤ продукт≥в, видача аванс≥в, в≥дозва чек≥в; немаЇ також н≥¤ких вказ≥вок, що визначають законом≥рн≥сть онкольних рахунк≥в, що не дуже давно здалис¤ в нас, реверсних угод ≥ ≥нших сучасних б≥ржових композиц≥й. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що про “. звича¤х згадують ¤к стомившись судочинства “. (напр. ст. 154, 352 ≥ ≥н.), так ≥ стомившись гражд. судопр., особливо дл¤ прибалт≥йських (ст. 18 ≥ 19 додатка до ст. 1805) ≥ привисл¤нских губерн≥й (ст. 1486). ѕроект нов≥тнього цив≥льного укладенн¤ також в≥дводить належне м≥сце “. звичаю, напр. у вопросцах про доповненн¤ контракту, про розрахунки покупноњ ц≥ни по ваз≥ проданого продукту, про ком≥с≥йну винагороду. ѕ≥знанн¤ “. звичањв (так ≥менованих у закон≥ "правил по комерц≥њ") з≥знаЇтьс¤ в статут≥ торговельному неотклонимым дл¤ майже вс≥х посадових ос≥б б≥рж≥ охоронницею, що Ї збирачкою й, торговельних правил: б≥ржових маклер≥в, корабельних маклер≥в, диспашеров, бракувальник≥в ≥ т.д., а також ус≥х вообщем корабельник≥в ≥, зрештою, консул≥в. “. звичањ Ї в кожн≥й галуз≥ торг≥вл≥, але особливо видне м≥сце вони займають у великий оптовоњ, основним образом - ≥нтернац≥ональн≥й куп≥вл≥-продажу. Ќе на вс≥х б≥ржах вони збираютьс¤, записуютьс¤ й видаютьс¤ дл¤ загальноњ в≥домост≥; у нас вони, у форм≥ "постанов", "правил", "п≥дстав", укрит≥ поки в надрах б≥ржових канцел¤р≥й. “рохи величезну гласн≥сть посередин≥ торгуючих одержують так назыв. "договори" або угоди меж собою б≥льш б≥льших торговельних компан≥й з метою впор¤дкуванн¤ ¤коњ-небудь одн≥Їњ галуз≥ торг≥вл≥. “ак≥, напр., контракт 93 петербурзьких компан≥й " про правила й витрати по приходу й в≥дходу корабл≥в ≥ пароплав≥в по зовн≥шн≥й морськоњ торг≥вл≥ —. ѕетербурзького й  ронштадского порт≥в"; контракт 35 хл≥боторговельних компан≥й г. —. ѕетербурга про критер≥њ реал≥зац≥њ хл≥бних продукт≥в за кордон; контракт б≥льших миколањвських хл≥боторговц≥в про граничн≥ розм≥ри засм≥ченост≥ експортованих хл≥б≥в. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що тому що под≥бн≥ договори заур¤дно пол¤гають самими впливовими м≥сцевими ф≥рмами, то њм по невол≥ доводитьс¤ випливати й ≥ншим, найб≥льш маленьким торговц¤м тими ж продуктами в даному район≥. ћайбутн≥м щаблем у з'¤суванн≥ й кодиф≥кац≥њ “. звичањв представл¤ютьс¤ рукописн≥ зб≥рники “.