«гадаЇмо, що конкретно на поверхн≥ суши практично т≥льки зосереджена вс¤ д≥¤льн≥сть населенн¤ земл≥; в≥д зовн≥шнього виду крањни залежить ≥ побут њњ жител≥в. Ѕ≥льша частина наших знань опираЇтьс¤ на “. ≥ пов'¤зан≥ з нею науки. «ображенн¤ м≥сцевост≥ потр≥бно не лише натурал≥стам, що вивчають природу в обширнейшем значенн≥ цього слова, але також с≥льським власникам, промисловц¤м, ≥нженерам ≥ ≥ншим д≥¤чам. јле н≥де готов≥ зображенн¤ крањни не мають такого принципового значенн¤, ¤к при воЇнних д≥¤х. ” вс≥х ≥нших вар≥антах можна в≥дстрочити роботу до складанн¤ нов≥тнього зображенн¤, або до виправленн¤ на¤вного; у в≥йськовому ж справ≥ це неймов≥рно, тому що сучасн≥ в≥йни з'¤вл¤ютьс¤ нер≥дко в один момент. ’оча б≥льш≥ м≥сц¤ вс≥х осв≥чених держав уже зарисован≥ й нав≥ть написан≥, але по б≥льш≥й частин≥ це так наз. межов≥ плани, на ¤ких показан≥ т≥льки границ≥ волод≥нь ≥ р≥д уг≥дь. ” воЇнний час не розбирають, кому належить дана д≥л¤нка або де поставлен≥ м≥нов≥ знаки; на театр≥ воЇнних д≥й усього важлив≥ше знати ступ≥нь прох≥дност≥ або неприступност≥ даного м≥сц¤, що обумовлюЇтьс¤ приемущественно нер≥вност¤ми поверхн≥, розташуванн¤м г≥р, долин ≥ р≥к, при цьому величезне значенн¤ мають не т≥льки лише непролазн≥ г≥рськ≥ хребти, та й жалюг≥дн≥ складки м≥сцевост≥, здатн≥ служити прикритт¤м в≥йськ в≥д погл¤д≥в ≥ постр≥л≥в ворога. ќт чому мун≥ципальн≥ зйомки виконуютьс¤ практично т≥льки засобами й чинами в≥йськового в≥домства. - ”же античн≥ утворен≥ народи становили кресленн¤, прототипи сучасних топограф≥чних план≥в. ƒо цього змусила, можливо, нагальна потреба рити канави дл¤ зрошенн¤ пошук≥в д≥л¤нок ≥ осушенн¤ бол≥т. ѕод≥бн≥ роботи домагалис¤ п≥дготовчого досл≥дженн¤ м≥сцевост≥, щоб визначати в≥дносн≥ перевищенн¤ окремих крапок. ѕот≥м особист≥ в≥домост≥ зводилис¤ вкуп≥ й з'¤вилис¤ суц≥льн≥ зображенн¤ ц≥лих держав. ≤стор≥¤ зберегла ≥м'¤ грецького астролога й подорожанина ѕитеаса, уродженц¤ ћассилии (сегодн¤ща¤ ћарсель), ¤кий в IV стол≥тт≥ до –. ’р. побував у майже вс≥х крањнах, в≥дв≥дав, очевидно, нав≥ть ≤сланд≥ю й залишив тв≥р, наречене њм "ѕериплюс" топограф≥чний опис, що м≥стить, практично вс≥х п≥знаваних тод≥ областей, до ¤кого прикладен≥ кресленн¤ й карти. Ќев≥данн¤ справжнього виду й розм≥р≥в «емл≥ й брутальн≥сть метод≥в визначенн¤ географ≥чних широт ≥ довгот у стародавност≥ не дозвол¤ли одержувати карт, що задов≥льно зображують д≥йсну поверхн¤ суши, але фактично опису держав складалис¤ тод≥ й досить точно й ретельно. ” д≥йсний час, за вин¤тком припол¤рних областей, ус¤ земна поверхн¤ досл≥джена загалом, ≥ ближайшею задачею досл≥дженн¤ Ї конкретно докладне досл≥дженн¤ окремих держав. ”с≥ крањни прагнуть знати своњ волод≥нн¤ у вс≥х подробиц¤х, тому що готов≥ карти служать п≥дставою вс≥х публ≥чних ≥ особистих роб≥т на м≥сцевост≥. ≤з твор≥в по “., не вважаючи позначених у статт≥ √еодез≥¤ (VIII, 402), користуютьс¤ попул¤рн≥стю: ¬. Ќ. “равин, " еруванн¤ до нижчоњ геодез≥њ" (ћ., 1893-1898); Ќ. ј. Ѕогуславский " урс геодез≥њ" (—пб., 1897); Ќ. ƒ. јртамонов, " урс нижчоњ геодез≥њ" (—пб..