–одовища уральського, п≥дмосковного, польського, кавказьких ≥ ≥н. кам'¤новуг≥льних басейн≥в теж можуть доправити большенную масу “., потр≥бну –ф. як≥сь ≥з њњ крањв багат≥ ще л≥сом, здатним при правильному оберт≥ рубанн¤ давати багато “.; торфовищами бу¤ють майже вс≥ м≥сцевост≥ –ф;  авказ забезпечений припасом нафти, ¤к≥сь види ¤коњ представл¤ють маленький зм≥ст коштовних товар≥в, а тому природно призначаютьс¤ дл¤ “. ѕостачанн¤ –ф паливом не може, тому, представити перешкоди дл¤ широкого в њй розвитку промисловоњ д≥¤льност≥.
ƒ. ћенделЇЇв.
“опограф≥чна анатом≥¤ - в≥дд≥л анатом≥њ, що розгл¤даЇ окрем≥ д≥л¤нки й област≥ т≥ла, при цьому основна увага звертаЇтьс¤ на обоп≥льне розм≥щенн¤ й сп≥вв≥дношенн¤ орган≥в. ≤нший в≥дд≥л - анатом≥¤ пер≥одична або описова розпод≥л¤Ї орган≥ по системах, залежно в≥д њхньоњ будови й в≥дправленн¤.
“опограф≥¤ ( в≥д topov - м≥сце й grajw - пишу) - частину природознавства, що маЇ предметом докладне досл≥дженн¤ видимоњ ф≥зичноњ поверхн≥ суши в геометричному в≥дношенн≥; сиим р≥знитьс¤ “. в≥д геодез≥њ, ¤ка займаЇтьс¤ досл≥дженн¤м загального виду вс≥Їњ земноњ поверхн≥. ¬≥дм≥нн≥сть геодез≥њ й “. просто усв≥домити з наступного звичайного прикладу. Ќехай потр≥бно ретельно вивчити поверхн¤ ¤кого-небудь ф≥зичного т≥ла. ¬ообщем говор¤чи, кожне т≥ло представл¤Ї полиэдр, обмежений дек≥лькома площинами. —початку визначають прот¤гу цих площин кути, що й складаютьс¤ ними, пот≥м приступають до докладного досл≥дженн¤ кожноњ окремоњ гран≥; пом≥тивши, що опуклост≥ й шорсткост≥ граней складаютьс¤ з комб≥нац≥й дуже р≥зних кривих поверхонь, визначають њх по крапках, в≥днос¤чи, що зустр≥чаютьс¤ нер≥вност≥ й поглибленн¤ до площин, що представл¤ють ц≥ гран≥ т≥льки загалом. ” цьому приклад≥ визначенн¤ виду т≥ла й розм≥р≥в його граней можна з≥ставити з визначенн¤м загального виду «емл≥, ¤ким займаЇтьс¤ геодез≥¤; досл≥дженн¤ ж шорсткостей, виступ≥в ≥ улоговинок кожноњ окремоњ гран≥ под≥бно досл≥дженню нер≥вностей ≥ обрис≥в м≥сцевих предмет≥в на земн≥й поверхн≥, що становить предмет “. “ому що вид «емл≥ близький до сфероиду дуже величезних розм≥р≥в, то при докладному досл≥дженн≥ частин земноњ поверхн≥, маленьк≥ д≥л¤нки сфероида ухвалюють за площину, до ¤коњ й в≥днос¤ть ус≥ опуклост≥ рельЇфу. “аке допущенн¤ спрощуЇ задачку “. ≥ дозвол¤Ї скористатис¤ дуже ординарними ≥нструментами. –езультати докладного досл≥дженн¤ земноњ поверхн≥ представл¤ютьс¤ заур¤дно у вигл¤д≥ плану, тобто граф≥чного зображенн¤ вс≥х м≥сцевих предмет≥в на папер≥; тому зйомка план≥в ≥ становить головну задачку “. «йомка робитьс¤ особливо призначеними до того ≥нструментами, правильне використанн¤ ¤кими просить п≥знанн¤ њх пристрою й ум≥нн¤ вивчити й виправл¤ти њхн≥ недол≥ки, ¤к випливаЇ, кр≥м опису виробництва зйомок, у “. зобов'¤зано заходити досл≥дженн¤ пристрою, досл≥дженн¤ й споживанн¤ так наз. топограф≥чних ≥нструмент≥в, так само ¤к ум≥нн¤ усувати або послабл¤ти вплив неминучих ≥нструментальних погр≥шностей. ƒосл≥дженн¤ земноњ поверхн≥ в геометричному в≥дношенн≥ давно становило предмет турботи ¤к окремих ос≥б, так ≥ ур¤д≥в р≥зних народ≥в.