¬оно не лише пр¤мо служить дл¤ одержанн¤ тепла й дл¤ майже вс≥х виробництв (добуванн¤ зал≥за й ≥нших метал≥в, створенн¤ глин¤них, скл¤них ≥ т.п. вироб≥в), але поб≥чно становить, з XIX в., найголовн≥ше джерело дл¤ одержанн¤ сил ≥ дл¤ пересувань по вод≥ й сух≥ше. ћожливо й те, що щоб судити про значенн¤ “. у середовищ≥ ≥нших засоб≥в, ¤кими живуть сучасн≥ люди; приводимо по ћюльгаллю (Mulhall, 1895) зв≥д в≥домостей про ц≥нн≥сть ус≥х р≥чних оберт≥в с≥льського господарства й ≥ндустр≥њ, (уважаючи в тому числ≥ всю г≥рську, рем≥сничу, фабричну й заводську) дл¤ 6 величенних держав, на п≥дстав≥ даних першоњ половини 90-х рок≥в (1892-1894) ≥ перевод¤чи њх у м≥льйони рубл≥в:
ѕрих≥д (дох≥д в≥д усього годовогопроизводства)
сельск. хоз-в ≥ндустр≥¤ Ќаша батьк≥вщина 3 075 2 316 ‘ранц≥¤ 2 373 3 161 Ќ≥меччина 2 373 3 730 ¬еликобритан≥¤, Ўотл. иирл. 1 310 4 983 јвстро-”горщина 1 822 1 822 —.ј.—оед. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що штати 4 632 11 390
15 585 27 402 ѕовна к≥льк≥сть “., споживаного, ¤к багато виражаютьс¤, позначеними крањнами, незрозум≥ло, але зрозум≥ло, що в них у крайн≥й час виходить близько 610 (а конкретно в –ф близько 13, у ‘ранц≥њ 31, Ќ≥меччини 128, ¬еликобритан≥њ 205, јвстр≥њ 30, у —≥вбу. јмер. —оед. Ўтатах близько 200) м≥льйон≥в тонн (метричних) кам'¤ного вуг≥лл¤ або близько 37 млрд пуд. ”важаючи варт≥сть пуда на м≥сц¤х уживанн¤ в≥д 10 до 20 к., одержимо, що один кам. вуг≥лл¤ в цих крањнах обходитьс¤ в≥д 3,5, до 7,5 млрд руб., тобто коштуЇ вже близько половини того, що доставл¤Ї все с≥льське господарство. ”¤вите соб≥ один факт про те, що ухвалюючи ж в увагу ц≥нн≥сть деревного, торф'¤ного, нафтового й ≥н. вид≥в “., виробленого в позначених крањнах, можна ≥з упевнен≥стю затверджувати, що зараз в утворених крањнах варт≥сть споживаного “. коли не вище, те по останн≥й мер≥ близька до вартост≥ хл≥бних ≥ ≥нших харчових продукт≥в, одержуваних тими крањнами. ÷е тем поразительнее, що ще в XVIII стор≥чч≥ роль ≥ значенн¤ “. були в багато раз≥в менше, чим роль ≥ значенн¤ хл≥бних продукт≥в. ј тому що в ц≥нах “. не можна оч≥кувати знижень ≥ ц≥ни на кам'¤не вуг≥лл¤, що почали вже височ≥ти з 1899 г., можливо, будуть р≥вном≥рно зростати, ¤к виростають усюди й ц≥ни деревного “., ц≥ни ж хл≥б≥в ( внасл≥док њхнього п≥двезенн¤ в ™вропу з найб≥льш в≥ддалених ≥ теплих ≥ не багато населених держав) коли височ≥ють, то т≥льки надзвичайно марудно й з большенными коливанн¤ми (залежно в≥д урожањв), те крањни, под≥бн≥ –ф, що добувають не досить кам'¤них вуг≥ль, повинн≥ особливо клопотати про посиленн¤ власного видобутку кам'¤ного вуг≥лл¤ й про дос¤гненн¤ його дешевейшей п≥двезенн¤ (вод¤ними способами), коли не прагнуть в≥дстати в розвитку власного промислового житт¤, що вимагаЇ спочатку вживанн¤ величезноњ к≥лькост≥ “. ўодо цього б≥льш п≥дход¤ще майбутнЇ чекаЇ ƒонецький край, з його величезними кам'¤новуг≥льними багатствами, ≥ ту смугу —иб≥ру, ¤кий ≥де близько середн≥х плин≥в ќб≥ й ≤ртиша;  узнецький кам'¤новуг≥льний басейн ≥ Ёкибастуз ( у  иргизькому степу, близько ѕавлодара) представл¤ють кам'¤новуг≥льн≥ поклади т≥льки багат≥, а на низов'¤х наречених р≥к ≥ њх припливах розм≥щен≥ сотки тыщ дес¤тин л≥с≥в, що даЇ можлив≥сть жвавому розвитку там величезноњ к≥лькост≥ вид≥в ≥ндустр≥њ, що вимагають “.