“ранспонован≥ пал≥три do ≥ lа нос¤ть заголовок политр ≥з приЇднанн¤м найменуванн¤ тон≥ки, з ¤коњ кожна з них починаЇтьс¤, напр. пал≥тра 1а бемоль мажор або fa м≥нор. “ранспонован≥ або перебудован≥ “. варто було б швидше йменувати ладами або тональност¤ми (Tonart), але у звичай ув≥йшло йменувати ¤к “. do majeur
- la mineur, так ≥ вс≥ тони, происшедшие в≥д них транспонировки (напр. “. re bemol majeur - si bemol mineur, re majeur - si mineur, mi bemol majeur - do mineur, усього 12 мажорних ≥ 12 м≥норних), тонами, ладами (Tonart, mode, ton, tono) або ладами; крайн≥й терм≥н швидше ставитьс¤ до церковних лад≥в, що одержали в –ф заголовок гласов (tonus або modus ecclesiasticus). ≤снуЇ ще терм≥н, що зам≥н¤Ї терм≥н “. - це вид (Tonart). ћажорн≥ й м≥норн≥ нахиленн¤ в тонах йменуютьс¤ родами (Tongeschlecht): “. do majeur йменуЇтьс¤ видом do, мажорного роду, “. la mineur - видом la, м≥норного роду. “ака терм≥нолог≥¤ застосовуЇтьс¤ пореже; вона зустр≥чаЇтьс¤, напр., в "«агальному п≥дручнику музики" ћаркса, изд. п≥д редакц. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що а. —. ‘ам≥нцина.
Ќ. —.
“он (у живоп.). - ‘≥зична риса кольору, що належить до звичайних або головним кв≥там, визначаЇтьс¤ його м≥сцем у сон¤чному д≥апазон≥, ступенем його чистоти ( тобто дом≥шкою до нього б≥лосн≥жного св≥тла, б≥льшоњ або найменшоњ сили, або ж повною в≥дсутн≥стю вс¤коњ дом≥шки) ≥ ступенем його светлоты. Ѕ≥льша частина фарб, уживаних у живопис≥, надзвичайно р≥зн¤тьс¤ кольором в≥д спектральних, ≥ лише ¤к≥сь фарби приблизно п≥дступають до кв≥т≥в д≥апазону. ¬се-таки можна практично вс≥ фарби под≥лити на групи, ¤ких найменуванн¤ схож≥ з найменуванн¤ми спектральних. “ак, напр., крапплак, к≥новар ≥ палена св≥тла охра - можуть бути назван≥ червонуватими, при вс≥й р≥зк≥й в≥дм≥нност≥ одн≥Їњ в≥д ≥ншоњ. Ѕлижче одна до ≥ншоњ - к≥новар г≥рська й к≥новар китайська, але й меж ними Ї в≥дм≥нн≥сть, ¤ку й ≥менують тоном: обидв≥ ц≥ к≥новар≥ р≥зного тону. ѕод≥бно цьому фарби чорний кобальт (уживаючи торговельн≥ найменуванн¤) ≥ середньоњ светлоты ультрамарин належать до групи блакитних, але характеризуютьс¤ будь-¤ка своњм “. –озгл¤даючи т≥ й ≥нш≥ чрез призму, можна творити, що кол≥р, напр., к≥новар≥ м≥стить у дл¤ себе, не вважаючи в≥дпов≥дного спектрального червонуватого, ще слабеньк≥ оптичн≥ дом≥шки ≥нших, близько до червонуватого лежачих у д≥апазон≥ кв≥т≥в, що й обумовлюЇ “. к≥новар≥. “акож ≥ “. зеленуватих ≥ блакитних фарб поход¤ть в≥д состава оптичноњ дом≥шки до њхнього основного кольору ще жовтогар¤чих, ф≥олетових ≥ ≥нших кв≥т≥в. Ќе дл¤ кого не секрет те, що надзвичайно складн≥ “. (напр. кар≥) час в≥д часу зовс≥м не можуть бути в≥днесен≥ по загальному спогаду до ¤коњ-небудь частини д≥апазону. ” картин≥ може панувати той або ≥нший “., а вс≥ особист≥ “. повинн≥ гармон≥ювати меж собою. ƒивл¤чись по спогаду в≥д “., йому дають, не вважаючи загальних ¤скравих заголовк≥в, ≥ величезна к≥льк≥сть ≥нших: золотавий, ср≥блистий, розм≥р¤н, що кричить, глухий ≥ т.п. ƒавно “. д≥л¤тьс¤ живописц¤ми на прохолодн≥ й тепл≥.