Б., Ванно, Витмер, Вогюэ, Вальтер, Вольфсон, Гасабов, Гpoмeкa, Гусєв (5 соч.), Гейсман, Гетц, Гpeкoв, Генекен, Н. Я. Грот, Д. Григор'єв, Городцев, Дистерло, Дегтярьов, Драгомиров, Евтушевский. Елеонский, Зейрон, Зелінський, Ільїн, арх. Ігнатій, Козлов (2 книжки). Ив. Карышев, Крист, Кальдерон, Кожевников, Кареев кн. Кемский, Лескин, К. Леонтьев, Левеьфельд, Лопатин, Листовский, А. Л., Л - н, Лур'є, Миронов, І. Мілютін, Мирский, Мирянин, Н. К. Михайлівський, Меринг, Мережковский, Норов, архиеп. Никанор, Ю. Миколаїв ( Говоруха-Отрок), Нотович, Оболенський, Орфано, Овсянико-Куликовсмй, Олесниций, Преображенський, Я. П. Полонский, Рышковский, Разумовский, Рцы, Скабичевский, Сергеенко, Н. Н. Страхів, Фед. Страхів, Евг. Солов'їв, А. Е. Соловйов, Сталінський, Соллертинский, Хитров, фон-хейденфельд, кн. Цертелев, Тичин, Щеглов, Энгельмейер). 2) На німецькому яз. 30: Amyntor, Beck, Bode, Dukmeyer, Ernst, Ettlinger, Galitzin, Grot, Glogau. Gyurkovechky, Henckel, Koeber, Krebs, Kreibig, Keubnemann, Lowenfeld, Mobring, Notowitch, Dr. Gr. Polonsky, Poruck, Rauhen, Schoen, Schmidt, Schroeder, Seyron, Sergyenko, Saitschik, Zacharias, Zabel, Wesendonck. 3) На франц. яз. 11: Dragomyrow, Dupuy, Dumas, Lourie, Laboulay, Lapouze, Manaceine, Maffre, Suares, Stronsky, Vessiot. 4) На англ. яз. 18: Behrs, Blavatsky, Coupland, Gottsckkins, Gregor, Harrison, Kenworthy, Maude, Perris, Turner, Word і ін.). 5) На шведск. яз. 5. Більш захоплююче з того, що друкувалося про Т. на иностр. яз. розсіяне по журнальчикам і збірникам статей (Вогюэ, Брандес, Матью Арнольд, Шпильгаген, Нордау, Рід, Бурже, Ферри, Ломброзо, Скайдер, Риние, Думик, Визева, і мн. ін.). Найголовніші російські журнальні статті про Т. увійшли в зібрання творів, збірники статей і мемуари Андріївського, Анненкова, Батюшкова, Буренина, Волинського, Апол. Григор'єва, Гольцева, Григоровича, Дружиніна, Гр. Данилевського, Лєскова, Михайловского, Міллера, Меньшикова, Евг. Маркова, Надсона, Писарєва, Протопопова, Пятковского, Розанова, Скабичевского, Никнув. Соловйова, Влад. Соловйова ("Три розмови"), Страхова, Фета, Чернишевського, Шелгунова. Критичні статті про Т. 1850-х, 1860-х і початку 70-х років увійшли в збірник Зелінського (7 ч.). Див. ще статті: Загоскина ("Историч. Вісник", 1894, 1); Евг. Маркова ("Вест. Евр. ", 1900); Мечникова ("Вест. Евр. ", 1891, 9); Назарьева ("Ист. Вест. ", 1890, 9); Овсяникова ("Русявий. Обозр. ", 1897, 11); кн. Д. Оболенського ("Русявий. Арх. ", 1895); Станкевича ("Вест. Евр. ", 1878, №4 і 5); Слонимського ("Вест. Евр. ", 1886, 8 і 1891, 9); Соханской ("Русявий. Обозр. ", 1898, 1); Ткачева ("Справа", 1878 2 і 4). С. Венгеров.
Тольский (Микола Олексійович, 1832-91) - доктор, письменник; в 1853 г. закінчив курс столичного інституту; був директором дитячих клінік і основним доктором дитячої поліклініки в Москві, простим доктором столичного інституту й деканом мед факультету. Твору Т.: "De partu arte praematurandi" (M., 1858); "Значення й суть дебатів паризької мед академії про післяпологову гарячку" ("Столична Медиц.