Схоже ж дослідження променів, два рази, що відбилися в краплі води, покаже нам, що вони вийдуть такою же конічною райдужною оболонкою, але червонуватої із внутрішнього краю, фіолетової із зовнішнього, при чому для водяної краплі половина кутового отвору другого конуса, зрештою, буде рівна 50° для червонуватого й 54° для фіолетового краю.
Міллер, Пульфрих, Билье й друг. вивчали штучні Р., одержувані при спостереженні відбиття й переломлення світла в циліндричному струмені води, освітлюваної джерелом, помешенным за спостерігачем, і при цих критеріях могли побачити Р. до 19 порядку; обмірювані ними кутові радіуси Р. дуже близькі до, що передвіщаються теорією. Викладена проста теорія Р. зобов'язана, але, розглядатися тільки, як 1-ое наближення до справжньої теорії Р., тому що вона не довідається виникнення доп Р. і тому що кутові радіуси, що передвіщаються нею Р. трохи більше спостережуваних (спостерігалися 1-ые Р. з кутами від 38° до 40°). Юнг, Поттер і потім в індивідуальності Эри (1838 - 48) розробили найбільш зроблену теорію Р., засновану на розгляді явищ дифракції при переломленні й відбитті світла в краплях води. Ця теорія, дуже непроста, що й не піддається простому викладу, повністю роз'ясняє всі індивідуальності Р., також виникнення доп Р. Згідно з даною теорією, кутові радіуси доп Р. залежать від величини крапель, і ці Р. тем видніше, чим краплі менше. Тому що дощові краплі ростуть у міру наближення до землі, те доп Р. можуть бути відмінно видимі тільки при переломленні й відбитті світла у високо розташованих сдоях дощової завіси, тобто при маленький висоті сонця й лише у верхніх частин першої й 2-ой Р. Повна теорія неудачой Р. дана була Пертнером в 1897 г. Нерідко збуджувався вопросец про те, чи спозирають різні спостерігачі ту саму Р., і чи представляє Р., видима в тихому дзеркалі величезного аква резервуара, відбиття конкретне спостережуваної Р. Дуже хочеться підкреслити те, що проста теорія Р. зрозуміло показує, що різні спостерігачі спозирають Р. утворені різними краплями дощику, тобто різні Р., і що гадане відбиття веселки є та Р., яку спозирав, що б спостерігає, поміщений під поверхнею, що відбиває, на такій відстані від її вниз, на якому він перебуває над нею. Що спостерігалися в найрідших варіантах, в індивідуальності на море, що перетинаються ексцентричні Р. пояснюються відбиттям світла від аква поверхні за спиною, що спостерігає, і виникнення м, таким образом, 2-ух джерел світла (сонця й відбиття його), що дають кожний свою Р. Подроб. см. Airy, "Transactions of the Cambridge Philosophical Society" (т. VI, 1838); Perntner, "Sitzungsb. d. Wiener Akademie" (т. 106, 1897), також Mascart, "Traite d'oplique" (т. 1, стор. 382 - 405).
А. Гершун.
Райок - маленька переносна панорама, що представляє собою ящик, до задньої сторони якого прироблено начебто б піднесення, у вигляді коробки, Отут перебувають різний малюнки, по більшій частині лубочн, що опускаються в міру потреби на шнурку, що й заміняють або просто загороджують одна іншу.