Від астролога він просить вказівок шляхів до досягнення щастя населення землі - а філософії докоряє відсутність тих дотикальних результатів, яких достигнули науки чіткі. - Кинувши інститут ще до пришестя перехідних іспитів на 3 курс юрид. факультету, Т. з весни 1847 г. поселяється в Ясній Галявині. Що він там робив, ми знаємо з "Ранку поміщика": отут потрібно лише підставити прізвище "Т. " замісце "Нехлюдов", щоб одержати достовірну розповідь про життя його в селі. Спроба Т. стати реальним татом і благодійником власних чоловіків чудова і як колоритна ілюстрація того, що панська філантропія нездатна була оздоровити гнильної й аморальний у власній базі кріпосний побут, і як колоритна сторінка з історії серцевих поривів Т. Зараз порив Т. був повністю самостійний; він коштує поза зв'язком з демократичними плинами 2-ой половини 40-х років, зовсім не коснувшимися Т. Він дуже не багато дивився за журналистикою; хоча його спроба чемнибудь згладити провину барства перед народом ставиться до того ж року, коли виникли "Антон Бідолаха" Григоровича й початок "Записок мисливця" Тургенєва, але це звичайна випадковість. Коли й були тут літературні впливи, те ще найбільш старенького походження: Т. надзвичайно захоплювався Руссо. Ні з ким у нього немає стількох точок дотику, як з величним ненависником цивілізації й проповідником повернення до первісної простоти. Чоловіка, але, не цілком захопили Т.: він скоро виїхав у Петербург і навесні 1848 г. почав складати іспит на кандидата прав. Два іспити, із кримінального права й карного судочинства, він здав благополучно, потім це йому набридло й він виїхав у село. Пізніше він наїжджав у Москву, де нерідко піддавався успадкованій пристрасті до гри, багато розбудовуючи сиим свої валютні справи. У цей період життя Т. особливо жагуче цікавився музыкою (він непогано відіграв на роялі й надзвичайно обожнювати традиційних композиторів). Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що гиперболизированное по відношенню в більшості людей опис того діяння, яке робить "жагуча" музика, творець "Крейцеровой сонати" почерпнув з почуттів, порушуваних миром звуків у його своїй душі. Розвитку любові Т. до музики сприяло й те, що під час поїздки в Петербург в 1848 г. він зустрів, у дуже не багато придатній обстановці танцкласу, з обдарованим, але, що збилися зі шляху німця-музиканта, якого потім обрисував в "Альберту". Т. прийшла ідея врятувати його: він відвіз його в Ясну Галявину й разом з ним багато відіграв. Багато часу йшло також на гульби, гру й полювання. Так пройшло опосля залишення інституту 4 роки, коли в Ясну Галявину приїхав брат, що служив на Кавказі Т., Микола, і став його кликати туди. Т. довгостроково не здавався на клич брата, поки великий програш у Москві не посприяв розв'язку. "Щоб розплатитися, було треба зменшити свої витрати до мінімуму - і навесні 1851 г. Т. квапливо виїхав з Москви на Кавказ, спочатку без усякої певної мети. Скоро він розв'язав зробити на військову службу, але з'явилися перешкоди у вигляді відсутності підходящих паперів, які важко було добути, і Т.