“ак, малайц≥ зовс≥м по ≥ншому реагують на оп≥й, коли Ївропейц≥: крайн≥ впадають у наркоз у той час, коли 1-ые випробовують потужне порушенн¤ (морф≥н - реактив розуму). ƒуже важливу роль в≥д≥граЇ також звичка: особи, що вживають раз у день алкоголь, морф≥н, кокањн, гашиш, кофењн, н≥котин, миш'¤к, ≥з часом не лише перенос¤ть пор≥вн¤нне величезн≥ к≥лькост≥ цих отруйних речовин, але орган≥зм цих злощасних пр¤мо-таки потребуЇ њх. ќсоби, що проголодавшиес¤ або вообщем погано вгодован≥, суттЇво ужаснее перенос¤ть отруЇнн¤. ƒосить ц≥каво, дал≥, знати, що менший равлик переносить суттЇво б≥льше стрихн≥ну, а зайчик ще б≥льше морф≥ну, коли доросла людина; коза переносить ≥, очевидно, безкарно дл¤ власного орган≥зму; так≥ дози свинцю й н≥котину, в≥д ¤ких неминуче загинув би людей. ѓжак ще найменш чутливий до вс¤кого роду отрутам: цианисто-водневу (синильну) кислоту й кантаридин в≥н переносить у надзвичайно величезних дозах, а зм≥њна отрута на нього й зовс≥м не д≥Ї. —ила отруЇнн¤, дал≥, залежить в≥д того, у ¤кому вид≥ (порошок, розчин) дана отрута вводитьс¤ в орган≥зм. “ак, прим≥ром, при отруЇнн≥ сум≥шами миш'¤ку пор≥вн¤нне стр≥мко наступають симптоми загального отруЇнн¤, у той час, коли при отруЇнн¤х тим же миш'¤ком, але у вигл¤д≥ порошку, спостер≥гаютьс¤ б≥льшою м≥рою розладу кишкового тракту, ≥ те т≥льки пор≥вн¤нне п≥зно.  онцентрац≥¤ й температура сум≥шей, а р≥вно й розчинююче середовище (вода, алкоголь, еф≥р, масло) також мають дуже принциповий вплив на ≥нтенсивн≥сть отруЇнн¤. «агальна “. знайомить ≥з пон¤тт¤ми "отрута" ≥ "отруЇнн¤", з м≥сцевими й в≥ддаленими д≥¤ми отруйних речовин вообщем, ≥з загальною терап≥Їю отруЇнь, а р≥вно й з тою роллю, ¤ку при отруЇнн¤х, в≥д≥грають орган≥ й функц≥њ њх, ¤к при доставл¤нн≥ отруйних речовин в отдаленнейшие м≥сцевост≥ орган≥зму, так ≥ в справ≥ "самозахисту" за допомогою р≥зних рЇ- ≥ экскретов (молоко, мочачи, п≥т, видихуване пов≥тр¤, виверженн¤). ” спец≥альн≥й “. заур¤дно розгл¤даютьс¤ вс≥ в≥дом≥ отруйн≥ речовини. «аур¤дно розр≥зн¤ють випадков≥ й навмисн≥ отруЇнн¤. ¬ипадков≥ отруЇнн¤ можуть бути економ≥чними,мед, техн≥чними й проф. (≈коном≥чними отруЇнн¤ми прийн¤то йменувати так≥, ¤к≥ обумовлюютьс¤ недоц≥льно приготовленими й внасл≥док цього отрутними харчовими субстанци¤ми (фрукти, варен≥ в м≥дних казанах, недокопчен≥ ковбаси ≥ т.д.); до мед - ставл¤тьс¤ т≥ випадки, коли, або внасл≥док величезних приймань, або тривалого споживанн¤ фармацевтичних засоб≥в, наступають симптоми отруЇнн¤; техн≥чними отруЇнн¤ми називають т≥, пор≥вн¤нне нер≥дк≥ випадки, коли особи, що застосовують той або ≥нший техн≥чний продукт ( внасл≥док зм≥сту в ньому отрут), завдають шкоди власному здоров'ю (миш'¤к у шпалерах, сурма в матер≥њ etc.); п≥д проф отруЇнн¤ми, зрештою припускають т≥ незл≥ченн≥ випадки гострого й придбаного отруЇнн¤ отруйними речовинами, на ¤к≥ приречен≥ особи, що працюють на фабриках, заводах, та ≥н.) “≥ й ≥нш≥ отруЇнн¤, дивл¤чись по тривалост≥, можуть бути наточеними або придбаними й, залежно в≥д про¤ву ефекту отрути, м≥сцевими або загальними.