Ќовенька ≥ндустр≥¤, на Ївропейський еталон, стр≥мко розбудовуЇтьс¤: бумагопр¤дильни й механ≥чн≥ ткацьк≥, фабрики парасол≥в, р≥зних машин ≥ знар¤дь, суднобуд≥вн≥ верф≥ ≥ т.д. ќсобливо значн≥ в “. книгопечатни й л≥тограф≥њ; м≥сцев≥ лубочн≥ картини всепоширен≥ по вс≥й  рањн≥ висх≥дного сонц¤. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що фото надзвичайно багато. “орг≥вл¤ значна; вв≥з ≥ вив≥з порту - найб≥льше 200 милл. франк. Ќа р≥ц≥ величезна к≥льк≥сть в≥трильних суд≥в ≥ пароплав≥в. Ќадзвичайно велика й сухопутна торг≥вл¤, особливо ≥з сев. ≥ сев. зап. частиною острова. ѕоложенн¤ м≥стечка спри¤тливо: в≥н лежить у самоњ широкоњ, юго-вост. частини острова, на одн≥й з 2-ух основних його р≥внин, надзвичайно злачной, що робить багато рису. ѕов≥домленн¤ з ≥ншою р≥вниною, у берег≥в японського мор¤, досить комфортно (засобом жел. дороги). Ќеподал≥к в≥д “. головн≥ шелководные околиц¤  рањн≥ висх≥дного сонц¤. √авань “., »окагама, ≥з часу в≥дкритт¤ дл¤ закордонноњ торг≥вл≥ (1560) стала одним з основних ринк≥в, що вивоз¤ть шовк у ™вропу й јмерику. “реба сказати те, що т. заснований в 1456 г. —початку XVII стол. сиогун (правитель крањни) »ей¤су з будинку “окугава поселивс¤ отут, ≥ “. зробивс¤ фактичною столицею  рањн≥ висх≥дного сонц¤, хоча пан (м≥кадо) продовжував жити в  ≥ото й це м≥сто значилос¤ столицею. ѕо в≥дновленню влади м≥кадо (в 1868 г.) сьогодн≥шн≥й правитель ћутсу-’ито перен≥с сюди столицю, при чому м≥сто з »еддо (Eddo) був перейменований у “. ¬еличезне значенн¤ м≥сто одержало в ’VII ст≥л., коли даимио (питом≥ кн¤з≥) були примушено жити отут п≥вроку, а на решта час залишати своњ родини у вигл¤д≥ заручник≥в.  оли почалас¤ новенька епоха  рањн≥ висх≥дного сонц¤ (1868) ≥ палаци даимио спорожн≥ли, м≥сто стало столицею величезного централ≥зованого крањни, з'¤вилис¤ жел. дороги, пароплавн≥ смуги й т.п.
ј. ¬.
“оката ( в≥д ит. слова toccare - торкати, штовхати) - у прадавн≥й музиц≥ п'Їса, призначена дл¤ клав≥атурних ≥нструмент≥в ( б≥льшою м≥рою органа). ¬≥дпов≥дна риса “. пол¤гаЇ в тому, що попул¤рна техно ф≥гура повсевременно проводитьс¤ в п'Їс≥ те в л≥в≥й, то в прав≥й руц≥. ‘орма “. буваЇ р≥зна: кол≥нний склад, рондо, в≥льна фуга, фантаз≥¤. ѕрийманн¤ “. переб≥гли в оркестров≥ твори; напр. Ѕах, у власних партитах, уводив “.
“оксиколог≥¤ ( в≥д греч. toxikon - отрута) - вченн¤ про отрути й про отруЇнн¤, що р≥зн¤тьс¤ дуже величезним р≥зноман≥тт¤м. —тупен¤ отруЇнн¤ залежать, спочатку, в≥д властивост≥ й к≥лькост≥ даного отрути, але здатн≥сть даного орган≥зму чинити в≥домий оп≥р, що доходить час в≥д часу до повноњ имунности стосовно в≥домих отрут (природний ≥ знайдений ≥мун≥тет), а р≥вно й приученн¤ (звичка) орган≥зму до в≥домих отрут (оп≥й, морф≥н, миш'¤к) в≥д≥грають також дуже важливу роль. ÷¤ здатн≥сть орган≥зму час в≥д часу надзвичайно велика, в ≥нших вар≥антах незначна або виражаЇтьс¤ нав≥ть у негативному зм≥ст≥. ” таких вар≥антах мовл¤ть про ≥д≥осинкраз≥ю даного ≥ндив≥да до даноњ отрути, або про зайву чутлив≥сть його до такого-те отруЇнню. Ќе лише р≥зн≥ представники нижчих био одиниць ставл¤тьс¤ далеченько не идиентично до одним ≥ цим же отрутам, але й посередин≥ представник≥в р≥зних людських рас отут зауважуЇтьс¤ часто величезний достаток.