судноплавна у весн¤ну пору. ѕраворуч у “. не впадаЇ н≥ одн≥Їњ значимоњ р≥ки, не вважаючи р. ”баган у “ургайской обл. Ћ≥воруч у “. уливаютьс¤ значим≥, м≥лководн≥ р≥чки „ертанды, ƒжилькуар, ј¤т,  очердык, ёргамыш,  уртамыш ≥ поболее значим≥ ”й, »к, Ќиап, »сеть, “ура, ѕозову й “авда; ≥з правих приплив≥в, не вважаючи ”багана, упадають pp. јбуга, јлабуга, —уер, ≈муртла, ёрга, “ап ≥ ≥н. “., особливо в нижньому плин≥, бу¤Ї рибою. —удноплавство по р., з розвитком пароплавства, стало значимим. «  урганського ≥ ялуторовского пов≥т≥в навесн≥ сплавл¤ютьс¤ барки й човна ≥з хл≥бом. Ќе вважаючи м≥ських, Ї ще пристан≥ в сел. —моленськом ≥ Ѕарабинськом. Ќа нижньому плин≥ Ї пристан≥ в сел. »евлево й јртамоновой. ”с≥м в≥домо про те, що у весн¤ну пору до 1 червн¤ потужний рух вантаж≥в униз по р≥ц≥ з “юмен≥, також з “авды й угору по р. до “юмен≥ ≥з —иб≥ру; з липн¤, за м≥лководд¤м, рух це трохи стихаЇ, хоча адаптован≥ пароплави прогулюютьс¤ практично все л≥то. ”с¤ довжина “. до 1575 верст.
≤. Ћ.
“обольськ - губ. г≥р. “обольской губ., на прав. бережу р. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що ≥ртиша, б≥л¤ впаданн¤ в нього р. “оболу, уст¤ ¤кого, щоб уникнути подмыва нагорного берега р. ≤ртиша, було в 1716 г. в≥дведене на 3 вер. вище м≥стечка. јбсол. висота - 355 фт. над ур. мор¤. ƒо 2-й половини XVIII в., коли основний —иб≥рський тракт проходив через “., ≥ отут зосереджено було основне керуванн¤ вс≥м —иб≥ром, м≥сто мало величезне економ≥чне значенн¤. ћало хто знаЇ те, що зараз в≥н його зовс≥м втратив ≥ пожвавлюЇтьс¤ т≥льки в пору нав≥гац≥њ; у промисловому в≥дношенн≥ коштуЇ суттЇво нижче г≥р. “юмен≥ й  ургану. „отири маленьк≥ передм≥ст¤ й дв≥ подгородных деревеньки становл¤ть одне ц≥ле з м≥стом у в≥дношенн≥ публ≥чного й пол≥цейського керуванн¤. 2332 удома, з њхн≥х кам'¤них 50.25 церков, у тому числ≥ 1 римско-катол. ≥ 1 лютер.; чолов≥чий «наменский м-рь. ” кафедральному собор≥ в ≥м'¤ св. —оф≥њ Ї найдавн≥ш≥ ≥кони. ћ≥сто розм≥щене частиною на нагорному берез≥ р. ≤ртиша, що п≥дн≥маЇтьс¤ на 30 саж. над ур. р≥ки, частиною на низовин≥, меж наг≥р'¤м ≥ руслом р≥ки; маЇ в довжину до 4 в≥р., завширшки близько 1,5 в≥р. 3 пристан≥: одна належить м≥стечку, 2пароходовладельцам. ћешканц≥в 22752 (12011 мжч. ≥ 10741 жнщ.); м≥ськ≥ стани становл¤ть 37%, особи в≥йськового званн¤ 23%. ¬еличезне б≥льша частина мешканц≥в православн≥, ок. 600 ≥н. христианск. исповед., до 800 Їврењв ≥ до 400 магометан. 20 навчальних зав.: чолов≥ча г≥мназ≥¤, пов≥тове супруг. училище, 2 приходск., дух. сем≥нар≥¤, дух. чолов≥че вчив., мар≥њнський жен. школа, епарх. жен. учив. јлександровский дит¤чий притулок дл¤ девченок ≥ хлопчиськ, школи повивальнофельдшерска¤, ветеринарно-фельдшерська й рем≥снича, сиропитательное заклад, нед≥льна школа й ≥н. 5 благод≥йних ≥ 10 докторських заклад≥в; богад≥льн¤ наказу общ. п≥клуванн¤, м≥ська богад≥льн¤, виховний будинок дл¤ п≥дкидьк≥в, особиста њдальн¤ дл¤ б≥дних, попечительное сусп≥льство про б≥дн≥, м≥ський будинок працьовитост≥, Їпарх≥альне п≥клуванн¤ про б≥дн≥ духовного званн¤, в≥дд≥л „ервонуватого ’реста, м≥ська пол≥кл≥н≥ка, тюремна пол≥кл≥н≥ка, будинок дл¤ божев≥льних, л≥карн¤ дл¤ прихожих нездорових.