насінь. При разбросном посіві, який робиться велике, потрібно у два рази найбільше насінь. Тому що при весняному посіві Т. дає насіннячка тільки на 2-ой рік, то створюють час від часу осінній посів, вигадуючи таким образом рік, хоча й на шкоду якості рослин. Паростки виникають через 2-3 недельки, після цього вони проріджуються, а потім міжряддя час від часу мотыжатся й очищаються від бур'янистих травок. На наступний рік рослини окучиваются, тому вони посильнее виростають і приносять величезні парасолі з майже всіма плодами. Насіннячок Т. збирають частиною в 1-ый же рік, частиною в 3-ий, основний же збір припадають на 2-ой рік. Збір з однієї десятини коливається від 60 до 140 пд. насінь. Тому що насіннячок Т. дозрівають нерівномірно, та рослини висмикують із землі (або зрізують), коли плоди ще напівдостиглі (буруваті) або по іншому - коли дозріють 1-ые парасолі; далі стовбури зв'язують у пучки й тримають на току на відкритому повітрі, поки плоди зовсім не дозріють; потім пучки обмолочують на холстинке або прямо ж на току й обмолочені насіннячок розкладають вузьким шаром на відкритому повітрі, часом перемішуючи; потім насіннячок отвевают і складають у мішки або іншу тару. Т. розводиться більшою мірою, коли не тільки, на насіннячка. Правда, у якихось місцевостях, напр. у Німеччині, зелень Т. іде в їжу, замісце кропу, особливо при стравах з бобових рослин, квасолі, гороху; так само корінці Т. уживаються в їжу, замісце пастернаку. У польовій культурі паростки Т. скошуються й у зеленуватому виді додаються до конюшинового сіна, щоб уникнути частого при годівлі трилисником здуття черева в худоби. Надбавка кминної зелені, щоправда, у маленькій кількості, до корму сприяє найкращому виділенню молока в худобин. Насіннячок ідуть для посипання хліба або в кислу капусту й для видобутку кминного масла, що йде для аптекарських надобностей і для виготовлення кминної горілки (аллаша). Вихід кминного масла, також його якість, залежать від родовища Т. Найбільш північні країни створюють найкращий Т. Вище всіх цінується голландський продукт, якого потрібно всього 15-25 фн. для одержання 1 фн. масла, тоді як російських насінь Т. іде до 28-32 фн. Тем не найменш російський Т. вивозиться й за кордон. Для одержання кминного масла, Т. намочують у воді й потім переганяють, час від часу через брак паровика - з водою. Для найбільш швидкого й найбільш повного виділення масла, насіннячок Т. час від часу подрібнюють, але в такому випадку потрібно їх піддати негайній перегонці, по іншому масло осмолится. Кминне масло, очищене ректификациею, представляє просто рухливу тьмяну рідину, питомої ваги 0,905 - 0,915 при 15°; у поляристробометре обертає площина поляризації на право від + 75 до + 85, вирує від 170 до 240, але більша частина переганяється при 175-2250; зрештою - розчиняється в рівному обсязі 90 %-ного спирту. Не повністю очищене масло має жовтий колер, який підсилюється й потім перебігає в бурий під впливом повітря й світла. Було б погано, якби ми не відзначили те, що кминне масло складається з консистенції 2-ух речовин: лимонена C10H16, що належить до групи терпенів, і карвола З10Н14 ПРО, ізомерного з тимолом тимьянного масла й складового головну складову частину кминного масла; чому щільніше дане масло, тим більше в ньому карвола (50-65 %) і тем вище воно цінується.