Кущевского, Гл. Успенского, Боборыкина, С. Смірновій, №№ 3, 5, 7); "Роль думки в історії" ( із приводу "Досвіду історії думки" П. Миртова, №№ 9, 12). 1876 - "Літературне попурі" ( про романи: "Два мири", Алеевой, "У глухомані" М. Вовчка, "Дитина" Достоєвського й "Сила вдачі", С. І. Смірновій, №№ 4, 5, 6); "Французьке суспільство наприкінці XVIII в." ( із приводу книжки Тэна, №№ 3, 5, 7); " чи Допоможе нам маленький кредит" (№ 12). 1877 - "Ідеаліст Міщанства" ( із приводу соч. Авдєєва, № 1); "Урівноважені душі" ( із приводу ром. Тургенєва "Новина",. №№ 2-4); " Про корисність філософії" ( із приводу соч. А. А. Козлова й В. В. Не для кого не секрет те, що лесевича, № 5); "Эдгар Кинэ, критико-биограф. нарис" (№№ 6-7). 1878-"Безпечна сатира" ( про кн. Щедріна: "У середовищі помірності й акуратності", № 1); "Салонне мистецтво" ( про "Ганну Карениной" Толстого, № 2 і 4); "Джерела мудрості російських філософів" ( із приводу "Листів про наукову філософію" В. В. Лесевича,. N" 10, 11). 1879 - "Чоловік у салонах сучасної белетристики" ( із приводу сочин. Іванова (Успенского), Златовратского, Вологдина (Засодимского) і А. Потехина, №№ 3, 6, 7, 8, 9); "Оптимізм у науці. Присвячується Вольн. Экон. Суспільству" (№ 6); "Єдиний російський соціолог" ( про "Соціологію" Де-Роберти, № 12). 1880 - "Утилітарний принцип у моральній філософії" (№ 1); "Гнильні корінці" ( про сочин. В. Крестовскогопсевдон., №№ 2, 3, 7, 8).
Н. Ф. Анненский Кмин. - Т. (Carum Carvi L.) по ботанічних ознаках належить до зонтичних, по застосуванню в домашньому побуті - до пряних; до даної нас же групі рослин ставляться й аніс, кріп, дягель, сумбул та ін. Т. - рослина дворічна з веретеноподібним коренем і прямим, височиною до 1-3 фт. гіллястим стеблом. Листи чергові, черешковые, потрійно розсічений^-розсічені-пір'ясто-розсічені, з лінійними толиками верхніми листами, що сидять. Білосніжні або злегка розоватые квіточки зібрані складними парасолями. Плід - стисла з боків продовгувато-овальна, бурувата двусемянка, довжиною від 3 до 5 мм. при ширині від 2 до 3 мм. Масляні канали з ефірним маслом розміщені в стінах плода по одному під кожною борозною. При дозріванні двусемянка розпадається на 2 злегка вигнутий^-вигнуті-серповидно-вигнуті плодика. Саме-Собою зрозуміло, у здичавілому виді Т. виростає по всієї Рф, як Європейської, так і Азіатської, більшою мірою же на лугах північної й середньої Рф. Розводиться Т. практично тільки на городах, коли його сіють опосля збирання кущових видів: квасолі, гороху, огірків і т.п., при цьому основний збір припадає на наступне літо. У польовій культурі (місцями в Курській і Полтавської губ.) Т. висівають у весняну пору по покривній яровій рослині (вівсу, рапсу, ячменю та ін.), при цьому, опосля жнива ярового, ґрунт мотыжится або боронується, а следующею у весняну пору рослини окучиваются. На ґрунт Т. невибагливий, але не виносить застою води й свеже вдобреного гноєм ґрунту, воліючи глибоко оброблену суглинний ґрунт. Посів робиться рядами, при відстані меж рослинами й рядами не найменш 7-10 врш., при чому на десятину доводиться від 10 до 20 фн.