¬ јвстр≥њ Ї к≥лька маленьких груп, що йменують себе конструктивними: просто радикали, конструктивн≥ н≥мц≥, словинцы, ≥тал≥йц≥ ≥ т.д.; але велике значенн¤ маЇ лише галицька " русько-украиньска конструктивна парт≥¤". ѓњ основоположником був ƒрагоман≥в ; його наиблежайшие посл≥довники - малороссийский белетрист ≥ публ≥цист »в. ‘ранко й публ≥цист ѕавлик. ¬ 1890 г. парт≥¤ сформувалас¤ й виробила програмку (перегл¤нуту на з'њзд≥ у Ћьвов≥ 1895 г.); виступила безусп≥шно на виборах у рейхсрат 1891 г., ≥з блискучим фуррором - на виборах 1897 г. Ќе дивл¤чись на грубий тиск м≥л≥ц≥њ й на очевидну фальсиф≥кац≥ю результат≥в вибор≥в, вона з≥брала в V кур≥њ (загального голосуванн¤) 109000 голос≥в проти 27000, придбаних ≥ншими русинськими парт≥¤ми, ≥ 37000 в IV (с≥льськоњ) кур≥њ, проти 47000; у парламент вона провела 3-х представник≥в (‘ранко був забалотований внасл≥док зловживанн≥ м≥л≥ц≥њ, що заздалег≥дь заарештувала к≥лька сот його виб≥рник≥в). ѕарт≥¤ виступила р≥шуче не т≥льки лише проти ур¤ду, та й проти ≥нших русинських парт≥й: старорусинов або русоф≥л≥в ≥ младорусинов або украйнофилов, з ¤ких н≥ 1-а¤, що шукаЇ опори за кордоном, н≥ 2-а¤, готова м≥стити компром≥си з ур¤дом, не йдуть дал≥ чисто державних вимог. Ќапроти, –. парт≥¤, ставл¤чись до в≥дторгненн¤ √аличини в≥д јвстр≥њ - або ≥нш≥й зм≥н≥ пол≥тичних границь Ївропейських держав - ¤к до утоп≥њ, що не маЇ значенн¤, прагне до перебудови австр≥йськоњ гос орган≥зац≥њ на засадах широкого федерал≥зму, ≥мов≥рноњ децентрал≥зац≥њ (самовр¤дуванн¤ областей, пров≥нц≥й, громад) ≥ загальноњ подач≥ голос≥в; а саме, ¤к нац≥онал≥стична парт≥¤, вона бажаЇ под≥ли √аличини на сх≥дну (русинську) ≥ зах≥дну (польську) ≥ приЇднанн¤ до першоњ п≥вн≥чноњ частини Ѕуковини. ¬она просить свободи слова, сов≥ст≥ й асоц≥ац≥й, скасуванн¤ незм≥нноњ арм≥њ, безкоштовного навчанн¤, скасуванн¤ поземельних збор≥в ≥ введенн¤ прогресивного прибуткового доходу (а поки Ї 1-ые - нов≥тнього кадастру й полегшенн¤ податного т¤гар¤ фермер≥в), - пот≥м регулюванн¤ р≥к (, що нер≥дко запод≥юють у √аличин≥ повен≥), вол≥ рибальства, права страйк≥в. «вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що колишн¤ соц≥ал≥стична вдача парт≥њ в крайн≥й програмц≥ зовс≥м пропав; слабенький нат¤к на нього представл¤Ї лише крайн≥й пункт. « журнал≥в парт≥њ чудов≥ "∆ит≥ й —лово"(1896 - 97), "√ромадський √лас" (з 1895), обоЇ п≥д ред. ‘ранко. ƒив. ‘ранко, "як ¤ ставши казенним радикалом"; його ж, "ѕанщина" (Ћьвов, 1898); "’лопська б≥бл≥отека", Ћьвов (р¤д брошур, з ¤ких особливо див. "ѕрограма р. в. радикальноi партiи", 1897); "ѕрограмка р. в. радий. партii, по¤снена ƒаниловичем" (1898); "–адикали й радикал≥зм" (1896); " онструктивна стратег≥¤" («др., 1898); ст. ѕавлика в "Social-politische Jahrbucher" (÷юр≥х, 1881); ст. –. в "¬естн. ™вропи" (1893). –. пар≥¤ в —ерб≥њ, ¤к ≥ в √аличин≥, Ї по переваз≥ фермерською пар≥Їю. «аснована посередин≥ 1870-х рр. юними людьми, що виховали за кордоном, п≥д впливом частково Ѕакунина, частково н≥мецьких соц≥ал-демократ≥в, вона спочатку носила мечтательносоциалистический, частиною народницька вдача.