йменуЇтьс¤ троп≥чним роком, ¤кий ≥ прийн¤тий дл¤ вим≥ру часу. ёл≥анський р≥к м≥стить 3651/4, доби, тому р≥вноденн¤ припадаЇ на р≥зний час доби, пересуваючись уперед щораз на 6 годин. ¬ставний денек високосного року повертаЇ р≥вноденн¤ на колишнЇ число року. јле троп≥чний р≥к мало менше юл≥анського й р≥вноденн¤ в реальност≥ марудно в≥дступаЇ по числах юл≥анського року. ” григорианском же л≥точисленн≥, внасл≥док пропуску 3 дн≥в в 400 рок≥в, воно практично бездвижно. ” д≥йсний час весн¤не р≥вноденн¤ по новенькому стилю наступаЇ 20 березн¤, але 1900 р≥к не буде вважатис¤ високосним ≥ р≥вноденн¤ перейде на 21 березн¤. ÷е число й ухвалено в григорианском календар≥ приган¤ти до весн¤ного р≥вноденн¤.
¬. —.
–ага (caнскр. Raga = фарба. кол≥р, пристрасть бажанн¤, задоволенн¤ чим-небудь) - в ≥нд≥йськ≥й музичн≥й терм≥нолог≥њ уособленн¤ музичних лад≥в або лад≥в ("гласов"), числом 6 ≥ поболее. ” кожного –. була й сво¤ подруга, –агини (Ragini). ” ф≥лософськ≥й школ≥ …ога це ≥м'¤ носить одне з 5 головних прикростей, а конкретно любов.
–аджа (санскр. raja - правитель) - ≥нд≥йський титул можновладноњ особи, пана, кн¤з¤ або пануючи. —лово це походить в≥д корен¤ raj - св≥титис¤, поблискувати, ≥ веде св≥й початок ще з ≥ндоЇвропейськоњ ери. „ас в≥д часу дл¤ посиленн¤ його додаютьс¤ еп≥тети в род≥ ћага-–. (величний правитель), або утворюютьс¤ складн≥ слова в рол≥ Raerayan = правитель цар≥в.
–адикал≥зм ≥ конструктивна парт≥¤. - –адикал≥зм ( в≥д лат. radix, кор≥нь) пол≥тичний ( час в≥д часу церковний, рел≥г≥йний або нав≥ть ф≥лософський) Ї принцип або напр¤мок. —иим терм≥ном позначаЇтьс¤ запопадлив≥сть доводити пол≥тичне або ≥нший св≥тогл¤д до його к≥нцевих лог≥чних ≥ практичних вивод≥в, не мир¤чись н≥ на ¤ких компром≥сах. ≤мов≥рний, таким образом, ¤к конкретний консерватизм, так ≥ конкретний соц≥ал≥зм; колоритними представниками першого можуть уважатис¤ гр. Ўамбор ≥ його прихильники, останн≥ й почергов≥ ро¤л≥сти у ‘ранц≥њ, на противагу прихильникам ќрлеанской династ≥њ. ” цьому ч≥ткому ф≥лолог≥чно зм≥ст≥ –. протилежний опортун≥зму або поссибилизму ≥ Ї швидше справою характеру, чому переконанн¤. Ќа практиц≥, але, терм≥ном –. позначають заур¤дно лише останн≥й л≥берал≥зм ( час в≥д часу соц≥ал≥зм) у пол≥тику, а в рел≥г≥њ й ф≥лософ≥њ - т≥ навчанн¤, ¤к≥ зовс≥м не мир¤тьс¤ з пануючими (атењзм, матер≥ал≥зм). «аур¤дно радикалами йменують республ≥канц≥в (у монарх≥чних державах). ” Ќ≥меччин≥ терм≥н –. маЇ конкретно лише таке, трохи невизначене значенн¤; там в≥н застосовуЇтьс¤ до п≥вденно-н≥мецькоњ народноњ парт≥њ, на противагу в≥льнодумноњ, а снутри в≥льнодумноњ - до найб≥льш останн≥х њњ елемент≥в; мовл¤ть також ( особливо з к≥нц¤ 1898 г.) про конструктивних соц≥ал-демократ≥в, на противагу пом≥рним. ” ¬еликобритан≥њ ≥менуванн¤м радикал≥в позначаЇтьс¤ л≥ве крило л≥беральноњ парт≥њ, що прагне до соц реформам, п≥д предводительством до цього „амберлена, зараз јсквита; його використовують також до групи робочоњ парт≥њ (Ѕернс), що входить до складу л≥беральноњ. ”куп≥ з тим у ¬еликобритан≥њ част≥ше, чому будь-де, мовл¤ть про "конструктивний торизм" („ерч≥ль).