“. не маЇ гриви, але в старенькых самц≥в подовжена на щоках вовна утворюЇ щось начебто бакенбард. ≤ д≥йсно, кол≥р хутра на верхн≥й ≥ внешной сторон≥ голови, т≥ла й к≥нц≥вок, також ≥ на хвост≥ найб≥льше або найменш пом≥тний ≥ржаво-жовтий з поперечними темними, практично темними смугами, начерк ¤ких надзвичайно р≥зноман≥тний ≥ час в≥д часу неоднаковий на обох сторонах т≥ла. —муги заур¤дно звичайн≥ й зр≥дка розгалужуютьс¤. ќсновний кол≥р трохи темн≥ше на спин≥ й св≥тл≥ше на боках. Ќа нижн≥й сторон≥ т≥ла й внутр≥шн≥й сторон≥ к≥нц≥вок, на щоках ≥ над очима вовна практично б≥лосн≥жна. ¬ообщем у найб≥льш теплих крањнах у “. вовна найб≥льш маленька й прил¤гаюча, пофарбована ¤скрав≥ше й накидань њњ р≥зк≥ше, у найменш тепл≥ вона довше, м'¤кше й поболее св≥тлого колера. ён≥ зв≥рин≥ пофарбован≥ так само, ¤к доросл≥, лише нисколечко св≥тл≥ше. –озм≥ри т≥ла п≥ддаютьс¤ значимим коливанн¤м. Ѕ≥льш великий, бенгальський або царський “. перевершуЇ отут лева. ѕо одним даним середн¤ довжина дорослого самц¤ в≥д носа до корен¤ хвоста коливаЇтьс¤ в≥д 5-6 англ. фт, довжина хвоста 3 фт.; загальна довжина т≥ла, коли вим≥рювати, дотримуючись звоњв голови, шейки й спини, 9-10 фт., але ¤к≥сь екземпл¤ри домагаютьс¤ 12. ѕо ≥нших вим≥рах, середн¤ довжина самц¤ 260-300 стм., з ¤ких 80-95 стм. припадаЇ на хв≥ст. «агальна довжина т≥ла самки на 30-40 стм. менше; голова њњ вже й легше складена. ¬исота т≥ла в плечах 90 - 106 стм. ¬ага самц¤ 163,3-172,4 к≥ло; самки - 108,8-158,7 к≥ло. “. яви й —уматри менше ≥нд≥йського, але пор≥вн¤нне посильнее; начерк його хутра р≥знитьс¤ вузенькими й поболее частими смугами. “. водитьс¤ т≥льки в јз≥њ меж 8∞ ю.ш. ≥ 53∞ с. ш. в≥д “урецькоњ ¬≥рмен≥њ на заход≥ до про-ва —ахал≥ну на сход≥. ѕро-¬а —уматра, ява, Ѕали представл¤ють п≥вденну границю його поширенн¤, а л≥н≥¤, проведена в≥д ™вфрату по п≥вденному берегу  асп≥йського мор¤ й зв≥дси через јральське море й Ѕайкал до ќхотського мор-п≥вн≥чну. ” «акавказз¤ близько Ћенкорани “. час в≥д часу заб≥гають ≥з ѕepcии. ¬ище 2000 метр. “. не п≥дн≥маЇтьс¤ ≥ його немаЇ на плоског≥р'¤х центральноњ јз≥њ. Ќа ÷ейлон≥, Ѕорнео й ≥нших островах ћалайського арх≥пелагу, не вважаючи позначених вище, в≥н також отсутствует. “. насел¤ють б≥льшою м≥рою трав'¤нист≥ р≥внини й заросли низьких берег≥в ≥ бол≥т (троп≥чн≥ зарост≥), де просто нарешт≥ ховаютьс¤, завд¤ки розцв≥ченню хутра, що насл≥дуЇ навколишньому оточенню, але зустр≥чаютьс¤ також у л≥сах ≥ часто тримаютьс¤ близько старенькых руњн. Ќа дерева вони не лаз¤ть, але можуть вл≥зти на нахилене дерево й робл¤ть це у вин¤ткових обставинах, напр. захоплен≥ пов≥нню. ”с≥м в≥домо про те, що вони не страшать води й в≥дм≥нно плавають; у р≥внин≥ √ангу вони повсевременно перепливають ≥з острова на п≥востр≥в. ’арчуютьс¤ “. б≥льшою м≥рою б≥льшими зв≥риними ¤к олен≥, антилопи, кабани й домашн¤ худоба, але не нападають на слона, носорога або буйвола. „асто “. не в змоз≥ подолати з домашн≥м биком або з≥ здичав≥лим кабаномсамцом. ћортышки, павич≥ й т.п. становл¤ть також повс¤кденний його видобуток.