Приміщення, улаштовані в них спеціально для миття, складалися з наступних основних частин: 1) кімнат для роздягання (apodysteria), 2) найбільше або найменш величезного басейну води звичайної температури, у якому можна було поринати й плавати (piscina), 8) закритого приміщення для миття прохолодною водою (frigidarium), 4) лазні для миття теплою водою (tepidarium), 5) гарячої лазні (caldarium), 6) паровий жаркої лазні (laconicum) і 7) номерів для бажаючих умиватися не разом з іншими, а роздільно (alvei). Особливе жіноче відділення, що заурядно було в Т., складалося з таких же частин. 1-ые суспільні Т. у Римі були споруджені при Августу його зятем, Агриппой, на Марсовому полі. Нерон вибудував у тій же місцевості інші лазні, які були пізніше відновлені й розширені Олександром Північчю. Ще більше неосяжними Т. наділило місто Тит; вони перебували на Эсквилинском бугор і потім були збільшені Траяном. Т. Каракаллы, що займали собою величезне місце до південно-сходу від Авентина, відрізнялися колосальністю розмірів і розкішшю будівельної обробки. Їх перевершували пишнотою лазні, побудовані Диоклетианом у південній частині Квиринала. Вообщем у Римі, в еру Костянтина Величного, налічувалося 15 Т. Руїни 3-х з них є до реального часу, а конкретно Т., споруджених Титом, у які була знайдена, що колись прикрашала собою одну з їхній зал іменита скульптурна група Лаокоона, Т. Необхідно підкреслити те, що каракаллы, де відкриті так наз. Фарнезинские скульптури Геркулеса й Флори, і група Цета й Амфиона, що прив'язують Дирцей до рогів розгніваного бика (Фарнезский Бик), і Т. Диоклетиана, що зруйнувалися найменш, чим інші; одну із цих крайніх Т. зал Мікеланджело перетворив у церкву C.- Mapиадельи-Анджели, саму неосяжну, опосля собору св. Петра, із усіх церков Рима. При спадкоємцях Августа не було ні 1-го скільки-або людного містечка, яке обходилося б без Т. Руїни римських лазень зустрічаються у Франції, Великобританії, на берегах Рейну, Мозеля, Некара, Дунаю, в Африці й ін. місцях. Приємне поняття про розташування й внутрішній обробці Т. дають порівнянне відмінно збережені лазні, відкриті посередині руїн Помпеи. - Порівн. А. Palladio, "Le terme dei romani disegnate" (Виченца, 1785); Blouet, "Restauration des thermes d'antonin Caracalla a Rome" (Париж, 1828); L. Canina, "L'architettura romana descritta e dimostrata coi monumenti" (2 изд., т. 1, Рим. 1844); J.-A. Overbeck, "Pompeji" (4 изд., Осіб., 1884); Marquardt, "Privatleben der Roemer" (2 изд., Лпц., 1886).
Терпсихора (Teryukora) - одна з 9 муз. Пізніше стала музою танців і хорового співу. Зображувалася у вигляді юний дівиці з усміхненою особою, увінчаної вінком, що й тримає в одній руці ліру, а в інший - плектр.
Терор "білосніжний" (la terreur blаnche) - так йменується ряд жорстокостей і насильств, зроблених у Франції роялістами в 1815-1816 рр. під білосніжним прапором Бурбонов. Із вторинним воцарінням Людовика XVIII почалася остання реакція, що прийняла розміри Т., з яким уряд, внаслідок кримінальної безпорадності, не могло подолати.