По припущенню Грасси, можливо присутність цих паразитів обумовлює недорозвинення полових органів у робітників і боєць, тому що Грасси побачив, що в тих індивідуумів, які робляться половими особинами, паразити ці зникають.
У поточний час зрозуміло близько 100 видів Т. У викопному стані знайдене досить багато видів, починаючи з кам'яновугільної ери; в індивідуальності нерідко знаходять копалин Т. у третинних відкладаннях (у буроугольной системі й у бурштині). Майже всі викопні види суттєво перевершують власною величиною сучасних. - Більш відомі наступні пологи й види Т. Рід Termes характеризується відсутністю подушечок меж коготками лапок і костальной смугою без жилок. Сюди ставиться Т. lucifugus, темного кольору з жовтими лапками й димчастими крильми, довжиною 5,5 мм. (не вважаючи крил). Водиться в сівбу. Африці і южн. Європі (в Іспанії, Франції, де він заподіяв багато шкоди в індивідуальності в Ла Рошели й Рошфоре, - в Одесі, куди був, можливо, завезений на закордонних судах). Живе в деревних опорах, стовпах, дошках і т.п., де робить сховані ходи. T. bellicosus (s. fatalis) темно-бурого кольору з жовтуватими ногами, ротом і черевцем; крила жовті, довжиною 16 мм. Водиться в центральній Африці й будує із глини найвищі конусоподібні гнізда, що нагадують по зовнішньому виду стоги сіна. У представників роду Саlotermes меж коготками перебувають подушки, а костальная смуга постачена жилками. С. flavicollis, бурого кольору з жовтуватими ротом, переднегрудью й ногами; крила димчасті; довжиною 11 мм. Живе в сівбу. Африці і южн. Не для кого не секрет те, що європі під корою, у гнильній деревній породі й т.п.
Література. Найголовніша література по Т.: Hagen, "Моnographie der Termiten" ("Linn. Entom" т. X і XIV); F. Muller, "Beitrage zur Kenntniss der Termiten" ("Jenaisch. Zeitschr. VII, 1873 і IX, 1875); Lespes, "Recherches sur le Termite lucifage". ("Ann. Sc. Natur.", 5, Zool, V 1856); (Grassi, "Ueber Termiten" ("Zool. Anzeig.", 1888-89); Grassi. "Constitutione e Sviluppo della societa dei Termitidi" (Катання, 1893); Hacoнов, " Про особливості організації Т. у зв'язку з будівлями ними гнізд" ("Варшавські Інститутські Звістки", 1893); Wasmann, "Kritisches Verzeichniss der myrmecophilen u. termitophilen Arthropoden" (Берлін, 1894). М. Римський-Корсаков.
Терми (thermae, Jermai) - у старих римлян сначало природні джерела теплої й жаркої води, також звичайні прохолодні й теплі лазні (balineae, balneae), що втримувалися, очевидно, особистими особами, потім же, в еру царів, неосяжні публічні заклади, улаштовані, що шикарно й містили в для себе, не вважаючи фактично лазень, різні інші приміщення: місця для прогулянки під відкритим небом або під портиками, для гімнастичних вправ, бесіди і слухання ораторів і поетів, бібліотеку, маленької театр, галерею художніх творів та ін. Достаток розваг і зручність, якими відрізнялися ці заклади, робили їхніми осередками публічного життя; римляне проводили отут значну частину денька. Величезні Т. у самому Римі займали більші ділянки землі, час від часу до цілої милі в окружності.