слинних залоз, на¤вних у “. у числ≥ дек≥лькох пар. ѕот≥м Ї ще так назыв. носат≥ форми (nasuti), ¤ких одн≥ досл≥дники зараховують до роб≥тник≥в, ≥нш≥ до б≥йц≥в; може бути, вони розбудовуютьс¤ незалежно в≥д тих ≥ ≥нших. Ќосат≥ мають подовжену й дуже загострену голову. ” них у потужному ступен≥ розвинена залоза в голов≥, що маЇ довжелезну протоку, ¤ка розкриваЇтьс¤ до фронтальному к≥нц≥ заострени¤ голови. ÷≥лком ймов≥рно, вони доставл¤ють приемущественно цемент, про ¤кий говорилос¤ вище. Ќе вважаючи того, у гн≥здах ¤кихось “. Ї особлив≥ форми н≥мф, у ¤ких розбудовуютьс¤ полов≥ продукти, але по зовн≥шньому вигл¤ду вони р≥зн¤тьс¤ в≥д реальних самц≥в ≥ самок (так напр. крила залишаютьс¤ в них недорозвиненими); так≥ статевозр≥л≥ н≥мфи Ї заступниками корол≥вськоњ парочки. ÷е ¤вище може бути розгл¤нуте ¤к власного роду педогенез. “. утворюють сусп≥льства, що пол¤гають ≥з великоњ к≥лькост≥ нерозд≥льних, ≥ будують найб≥льше або найменш складн≥ житла. ”с≥м в≥домо про те, що б≥льш звичайноњ тип гн≥зд представл¤Ї система ход≥в, прогризених у деревн≥й пород≥ мертвих стовбур≥в дерев; у таких гн≥здах немаЇ ще особливого прим≥щенн¤ дл¤ королеви й ст≥ни ход≥в вистилаютьс¤ шаром випорожнень. Ќайб≥льш складними Ї так≥ гн≥зда, у ¤ких ходи йдуть надзвичайно зат≥сно, так що ст≥ни њх пол¤гають т≥льки з випорожнень. ѕод≥бн≥ ж гн≥зда робл¤тьс¤ в земл≥ меж кор≥нн¤ми дерев. Ќадзвичайно складн≥ земельн≥ буд≥вл≥ ¤кихось “., що мають форму конус≥в до 5 метр≥в височиною й до 20 метр≥в в окружност≥ п≥дстави; зверху вони к≥нчаютьс¤ нер≥дко дек≥лькома вершинами й м≥стити величезна к≥льк≥сть ход≥в ≥ галерей, при цьому к≥лька конус≥в можуть пов≥домл¤тис¤ разом. “ак≥ конуси р≥зн¤тьс¤ большенный м≥цн≥стю, так що найсильн≥ш≥ троп≥чн≥ зливи не можуть њх ушкодити. ” Ѕразил≥њ ¤к≥сь “. улаштовують кул¤ст≥ гн≥зда з деревних часток на галуз¤х дерев. - “. вир≥шують нер≥дко в≥ддален≥ мандри, в ≥ндив≥дуальност≥ ночами. ∆ивуть “. у гар¤чому по¤с≥; найб≥льша к≥льк≥сть вид≥в зустр≥чаЇтьс¤ в јфриц≥ й ѕ≥вденн≥й јмериц≥; у ѕ≥вденн≥й ™вроп≥ зустр≥чаютьс¤ 3 виду “., ¤к≥, може бути, Ї завезеними з јфрики. ” границ¤х –ф “. в≥дом≥ в округах ќдеси, а в крайн≥ роки побачен≥ у ‘ерганськ≥й област≥. Ўкода, принесена “. людин≥, можливо надзвичайно великий, тому що вони проточують буд≥вл≥, корабл≥, р≥зн≥ реч≥ й знищують харчов≥ припаси. ѕри вс≥м цьому надзвичайно нер≥дко шкода в≥д них спочатку не зауважуЇтьс¤, тому що, уникаючи св≥тла, вони проточують ходи снутри, ≥ тому небезпека можливо в≥дкрита час в≥д часу дуже п≥зно. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що мешканц≥ јфрики вживають у ¤кихось м≥сцевост¤х “. у њжу. ” гн≥здах “. живе в ¤кост≥ паразит≥в ≥ нахл≥бник≥в величезна к≥льк≥сть р≥зних комах (жук≥в, двокрилих ≥ друг.) ≥ паукообразных (кл≥щ≥в), що вступають у варт≥ уваги био сп≥вв≥дношенн¤ з “.. ѕовсевременно знаход¤ть ус≥ нов≥тн≥ й нов≥тн≥ види таких зв≥риних, ≥менованих термитофильными. Ќе вважаючи того необх≥дно п≥дкреслити, що в кишковому тракт≥ “., час в≥д часу в большенных к≥лькост¤х, живуть паразитарн≥ прост≥.