«в≥дси виникаЇ неминуча не¤сн≥сть ф≥лософськоњ терм≥нолог≥њ й неповнота ф≥лософських визначень. «роблена ф≥лософська терм≥нолог≥¤ зводилас¤ б, строго говор¤чи, до зробленоњ ф≥лософськоњ системи (див. " ритиков≥ незапл¤мованого розуму", вченн¤ про спос≥б). —творивши теор≥ю зани¤,  ант ув≥в величезну к≥льк≥сть нов≥тн≥х пон¤ть, дл¤ позначенн¤ ¤ких приб≥гав до старих ≥ схоластичних “. (парадокс, ноумен, апр≥ор≥, апостер≥ор≥, трансцендентальний, неп≥знаваний, ≥манентний, регул¤тивний, конститутивний, анал≥тичний, синтетичний etc.), надаючи њм нове, типове значенн¤. ” поточний час ≥ ¤к≥сь ≥нш≥ ф≥лософи, не вважаючи Ёйкена, стурбован≥ критикою на¤вноњ ф≥лософськоњ терм≥нолог≥њ. Welby у ¬еликобритан≥њ проголосив прем≥њ в 50 фунт≥в за найкращий тв≥р на тему: "ѕередумови сучасноњ ≥мли й не¤сност≥ в псих≥чн≥й ≥ ф≥лософськ≥й терм≥нолог≥њ й шл¤ху до вишукуванн¤ засоб≥в проти цих недол≥к≥в". ѕри вс≥й корисност≥ ф≥лолог≥чних досл≥дницьких роб≥т в област≥ ф≥лософськоњ мови (начебто Kantphilologie ¬айингера), вони сам≥ по дл¤ себе не можуть удосконалити ф≥лософську терм≥нолог≥ю, прогрес ¤коњ залежить в≥д прогресу самоњ ф≥лософ≥њ. як≥сь сучасн≥ мислител≥, прагнучи до створенн¤ ч≥ткого слововживанн¤ у ф≥лософ≥њ, з метою протид≥њ ф≥лософському дилетантизму й декадентству, пробували зробити штучну систему символ≥в ≥ знак≥в, зам≥сть загальновживаних ф≥лософських сл≥в (–ихард јвенариус, в " ритику незапл¤мованого досв≥ду"), але ц¤ спроба, при вс≥й власн≥й дотепност≥, не можливо визнана усп≥шноњ: вона лише утрудн¤Ї досл≥дженн¤ емп≥р≥окритицизму ≥ Ї в≥дпов≥дним зразком схоластики XIX в. «начим≥ вдосконаленн¤ у ф≥лософську терм≥нолог≥ю пост≥йно вносили найб≥льш≥ ф≥лософи.
Ћ≥тература. ћилль, "—истема лог≥ки" (II, 241); “роњцький, "ѕ≥дручник лог≥ки" (I, 76); R. Eucken, "Geschichte der Philosophi schen Terminologie" (Ћ., 1879);  ирхнер, "Worlerbuch der philosophischen Grundbegriffe" (1886); Rud. Eisler, "Worterbuch der philosophischen Begriffe und Ausdrucke (1899). ѕро глобальну ф≥лософську мову див. захоплюючу статтю “ренделенбурга з "Histor. Beitir." (III). ” д≥йсний час готуЇтьс¤ до печатки —ловник по псих≥чн≥й терм≥нолог≥њ на англ. мов≥. ≤. Ћапшин.
“ерм≥ти (Termitidae) - с≥мейство комах, що належить до загону пр¤мокрылых, Orthoptera, до групи Corrodentia. √олова в “. б≥льша й в≥льна, вусики четковидные 13-23 члениковые; складн≥ оч≥ кругл≥, в≥чок 2; ротов≥ частини дуже розвинен≥ й служать дл¤ жуванн¤; крила величезн≥, прозор≥, покритт¤ маленькими волосками, що просто в≥дпадають ≥ вс≥ 4 схожоњ форми й довжини; на крилах перебувають лише поздовжн≥ й кос≥ жилки, що утворюють розгалуженн¤; п≥д час спокою крила прил¤гають до спинки й заход¤ть к≥нц¤ми далеченько за к≥нець черевц¤; ноги досить недовг≥ з 4-членистими лапками; черевце складаЇтьс¤ з 9 членик≥в, розцв≥ченн¤ буваЇ заур¤дно однакова: жовтувата, коричнева, бура й темна. « особливостей внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ заслуговуЇ згадуванн¤ маленьке число мальпигиевых посудин (6), тод≥ ¤к в ≥нших пр¤мокрылых буваЇ њх заур¤дно багато.