Р., воля й братерство проголошені основними правами людини й громадянина . Конституція 1791 г., ст. 1, говорить: "Усі люди народяться вільними й рівними. Соціальні відмінності можуть бути встановлені лише заради загальної корисності". Конституція 1793 г., ст. 3: "Усі люди рівні по народженню й перед законом". Конституція 1848 г., ст. 4: "Французька республіка визнає принципом волю, Р. і братерство". Із французьких конституцій принцип Р. перебіг у майже всі швейцарські, частиною навіть у німецькі. Протягом усього XIX в. відбувалася боротьба за поширення принципу Р. на всі цивільні й публічні справи. Філософська база цього принципу (Р. усіх по народженню) здавна залишена, як зовсім неспроможна, але тем не найменш Р. є основною вимогою сучасної демократії. На противагу демократії грецької, демократія сучасна проводить його без відмінності раси, класу, стану, навіть підлоги, час від часу, вообщем, на вимогу подій, роблячи ті або інші виключення ( до цього в Америці для кольорових, зараз для китайців, нерідко й у майже всіх місцях для дам. У принцип Р., як воно розуміється зараз, входять: Р. перед законом і трибуналом (ликвидирование всяких пільг у сфері як цивільного, так особливо карного й процесуального права); Р. зобов'язань стосовно держави, як особистих (загальна військова повинність), так і майнових (не в змісті абсолютного Р. обкладання, а в змісті Р. тяготи); Р. прав на роль у керуванні державою (загальне голосування, розповсюджуване почерговими демократами й на дам). Проти принципу рівності виставляються заперечення й ведеться боротьба з боку прихильників класових і станових відмінностей, які, роблячи упор: 1) на нерівність духовних і фізичних сил людей, 2) на абсолютну нерівність майнових жертв, принесених державі в реальності й необхідних, надалі, демократією, і, зрештою, 3) на неможливість повністю почергового проведення принципу Р. (малолітні, божевільні і т.д. вимагають опіки й не можуть скористатися рівними правами в сфері суспільного життя), вимагають відмінності в правах на керування. Зі зворотної сторони вказують на те, що принцип Р. перед законом і навіть Р. у правах на керування залишається порожнім звуком, поки меж людьми є дуже величезні майнові відмінності; так, напр., на суді людей, що має можливість заплатити адвокатові, і людей, що не має даної здатності, не можуть бути рівні навіть при готівці безоплатного захисту. З даної нам точки зору принцип Р. у тому виді, як він виставлений французькою революцією, критикується, як буржуазний, і ведеться боротьба за розширення його убік економічної рівності. В. У - в.
Рівнини - Р. різняться від нагір'їв тим, що вони перебувають на маленький висоті над рівнем моря. Можна приблизно прийняти, що рівнини перебувають нижче 150 саж. або 300 м., або 1000 рос. фт. над рівнем моря, а нагір'я - вище. Подібно тому, що вже побачене про нагір'я, і рельєф рівнин найбільше або найменш різноманітний. На більшій частині рівнин зустрічаються або окремі височини (бугри, шишки, шиханы, сопки), ще частіше - рівнини рік і річок і яри (балки).