¬она суттЇво слабк≥ше ≥нших, вузько прикладноњ вдач≥, а по зм≥ст власному й викладу - тв≥р типу тих "materia medica", ¤к≥ в течете майже вс≥х стол≥ть опосл¤ “. були Їдиними й незначними представниками ботан≥чних п≥знань. 2-ой прац¤ “. - " ѕро причини рослин≥" або в≥рн≥ше за зм≥стом " ѕро актуальн≥ ¤вища в рослин" - представл¤Ї начебто б обробку такого ж фактичного матер≥алу, але з ≥ншого погл¤ду; по зм≥сту, це теоретична й прикладна ф≥з≥олог≥¤ рослин≥. ”весь тв≥р складаЇтьс¤ з 6 книжок ≥ починаЇтьс¤ з опису метод≥в по¤ви, розмноженн¤ й росту рослин. “. допускаЇ самозародженн¤ рослин≥, ¤к це допускали ран≥ше й багато стол≥ть опосл¤ його. "—амозароджуютьс¤, говорить в≥н, т≥ рослини, ¤к≥ набагато менше й приемущественно однор≥чн≥ й трав'¤нист≥" (кн. 1, гл. V). ƒопускаючи цей метод, ¤к первинний, “. тем не найменш уважаЇ розмноженн¤ рослин≥ нас≥нн¤ми й ≥ншими частинами самим звичайним ≥ самим всерозповсюдженим, так сказати, звичайним. ¬≥н ретельно розбираЇ вплив зовн≥шн≥х критер≥й на рослини, б≥льшою м≥рою дерева - тепла, холоду, в≥тр≥в ≥ земл≥ й т≥ конф≥гурац≥њ, ¤к≥ перетерплюють рослини ¤к п≥д впливом зовн≥шн≥х причин, так ≥ п≥д впливом культури. ƒал≥, говорить про обробленн¤ р≥зних рослин, починаючи з дерев ≥ к≥нчаючи хл≥бними злаками й овочами, ретельно тлумачить про розмноженн¤ рослин нас≥нн¤ми, про щепленн¤, про купировки й ≥нших прикладних вопросцах сад≥вництва й с≥льського господарства. ÷≥ла книжка ( 5-¤) присв¤чена ненормальним ¤вищам у житт≥ рослин; захоплююч≥ глави про хвороби, природньоњ й штучноњ погибел≥ рослин≥.  райн¤ (шоста) книжка, ¤к ≥ в першому твор≥, суттЇво слабеньк≥ ≥нших; вона трактуЇ про смак ≥ зах≥д рослин≥. “ак≥ ботан≥чн≥ прац≥ “.
—тр≥мко перегл¤даючи њх. мимовол≥ дивуЇшс¤ багатством зм≥сту, неприродним р≥зноман≥тт¤м ≥ значим≥стю порушених заморочек.  оли ж вникнеш у текст, в≥дчуваЇш розчаруванн¤ й знову мимовол≥ дивуЇшс¤ нев≥дпов≥дност≥ меж гранд≥озн≥стю завдань ≥ вопросцев ≥ незначними в≥дпов≥д¤ми на них, меж незвичайноњ, справд≥ "божественною" допитлив≥стю мозку й убогим, мерклым њњ догоджанн¤.  ритична й об'Їктивна оц≥нка “. не легка. Ќе легка тому, що текст його твор≥в не д≥йшов до нас у повн≥й ц≥лост≥, в-2-х, тому, що вообщем не багато зрозум≥ло про розвиток ≥ ≥стор≥њ науковоњ думки в стар≥й √рец≥њ. ƒо цього всього ми не знаЇмо, що належить самому “. ≥ що його вчителев≥, јристотелев≥. “в≥р јристотел¤ про рослини (Qewria peri jutvn) загублене. “. успадковував б≥бл≥отеку, рукописи власного вчител¤, у числ≥ ¤ких дуже можливо були й невидан≥ ще твору, може бути, попередн≥ записи, зм≥сти його думки , зам≥тки, њм п≥д≥бран≥ факти. ћожливо, “. Ї найб≥льше видавцем праць јристотел¤, пропов≥дником його думках, чому самост≥йним мислителем ≥ вченим. —аме мало в≥н черпав р¤сно й не соромл¤чись ≥з цього джерела. “им б≥льше виростаЇ в цьому впевнен≥сть, що в≥н н≥де не цитуЇ јристотел¤, нав≥ть коли досл≥вно повторюЇ ¤к≥сь м≥сц¤ з його твор≥в. ћоже бути, ¤к бажають ¤к≥сь фанати “., що надходив в≥н так за згодою й нав≥ть ≥з вол≥ самого јристотел¤, але це не м≥н¤Ї сут≥ справи: ми не знаЇмо, що належить йому й що не його.