На Фаросских островах записана розповідь про те, як Гейти, нащадок Аслака, на прохання короля збив стрілою з голови брата лісовий горішок. Сказання про якісного стрільця зустрічається в датського письменника XII в. Саксона Граматика (загинув 1203 г.), у десятій книжці його "Historia Danica", у такому виді: у короля Гаральда Синезубого, що жив в X. в., був у служінні якісний стрілець Струми. Він похвастав у сп'яненому виді, що зіб'є стрілою саме малеханькое яблуко нагорі тичини. Запеклий Гаральд повелів поставити замісце тичини малеханького нащадка Струми. Струми витягся з лука три стріли; однієї стрілою він збив яблуко на голові нащадка, а дві інші призначав, у випадку, коли його нащадок був би вбитий, для Гаральда, як пізніше Струми сам зізнався. Струми, як і Телль, утік від переслідування й потім убив Гаральда стрілою під час битви Гаральда. с повсталим проти нього нащадком. Як у Швейцарії Геслер, так і в Данії Гаральд викликають своїми жорстокостями народне збурювання й падають від руки спритного стрільця. Відоме швейцарське сказання про Вільгельма Т. складається з наступних мотивів: запеклий намісник правителя німецького у Швейцарії, фохт Геслер, повісив на площі гір. Альторфа на тичині шапку австрійського барона й дав наказ, щоб усякий минаючий кланявся шапці. Юний селянин Т., пізнаваний як гарний стрілець, не виконав цього наказу, і Геслер присудив його за це стріляти в яблуко, покладене па голові власного нащадка. Т. щасливо виконав задачку, але потім він зізнався, що коли б потрапив у нащадка, те іншою стрілою вбив би Геслера. Його вислали в кутузку, але він утік у гори, підстеріг Геслера на дорозі меж горами й убив його стрілою. Хронологічно подія це присвячене до 1307 г. Разом з німецькими й скандинавськими сказаннями про якісного стрільця можна поставити фінські "Спогад про державного героя", що відрізнявся влучною стріляниною, в Эстляндии й Фінляндії, присвячене до майже всіх місцевих заголовків, при цьому герой цей має ім'я Т. або Толя. Эсты, карели й фіни вказують на камінь Т., гробницю Т., руїни його замка. Фінські сказання можна поставити в залежність від скандинавських; але потім ідуть інші сторонні сказання цього типу, походження яких представляється таємничим. Існує цілий ряд сказань про якісного стрільця в народів, що населяють Угорщину, Буковину й Трансільванію. Було б погано, якби ми не відзначили те, що сказання 1-го типу з розповіддю про Т. зустрічається в "Mantik at tair" (Мова птахів) перського письменника першої половини XII в., Ферид-Эддин-Аттара. Отут правитель збиває стрілою яблуко з голови власного улюбленого пажа, який загинув від жаху хоча стріла не зачепила його. До цього варіанта можна віднести прадавнє сказання про Камбизе, передане Геродотом: Камбиз стріляє в нащадка власного придворного Прексаспеса й вражає його в серденько. Ще найбільше цікаво традиційне сказання про критянині Алкопе, що збив з голови нащадка власного змієві, не зачепивши нащадка. Слов'янському миру не далеке сказання про якісного стрільця типу Т.