—ол≥ даноњ кислоти, теллуриты, в≥дом≥ середн≥, прим≥ром, K2Teo3, кисл≥ Khteo3, ≥ найб≥льш складн≥ - K2Te2O5, K2Te4O9, K2Te8O13,. —ол≥ лужних метал≥в розчинн≥ у вод≥, луго-земельних - плохорастворимы, а дл¤ ≥нших метал≥в зовс≥м нерозчинн≥, але розчин¤ютьс¤ в сол¤н≥й кислот≥. H2Teo3 при нагр≥ванн≥ розкладаЇ на воду й Teo2, а при д≥њ марганцевокислого кал≥ю - ≥ в кислому й у лужному розчин≥ - окиснитьс¤, при цьому виходить телурова кислота (або њњ с≥ль) . “еллурат кал≥ю виникаЇ при сплавц≥ “. або з поташем ≥ сел≥трою:
2Te+K2CO3+2KNO3=2K2Teo4+CO+N2 його можна, зрештою, одержати також ≥ при д≥њ хлору на лужний розчин теллурита кал≥ю:
K2Teo3+2KOH+Cl2= K2Teo4+2Kcl+H2O
 оли до розчину додати хлористого бар≥ю, а пот≥м в≥дпов≥дним количеством. розведеноњ с≥рчаноњ кислоти обробити осад, то виходить, ¤ка може бути викристал≥зувана при випарюванн≥ ф≥льтрату з-п≥д ≥ м≥стить тод≥ кристал кристаллизационную воду H2Teo4.2H2O.  ристали такого состава в≥дм≥нно розчинн≥ лише в жарк≥й вод≥; при 160∞ вони втрачають ≥ перетвор¤тьс¤ в б≥лосн≥жний порошок, практично нерозчинний на холоду й просто розчинний при нагр≥ванн≥. ѕро розчинн≥сть теллуратов, середн≥х солей, у вод≥ й сол¤н≥й кислот≥ можна сказати практично те ж саме, що сказане щодо цього про теллуритах. Ѕаритова с≥ль, на в≥дм≥ну в≥д Baso4, трохи розчинна у вод≥ й м≥стить кристаллизационную воду H2Teo4.3H2O. як≥сь сол≥ в≥дом≥ у вигл¤д≥ 2-ух видозм≥н - тьм¤ного, розчинного у вод≥. або кислотах, ≥ жовтуватого, нерозчинного н≥ у вод≥, н≥ в кислотах, ¤ка, прим≥ром, кал≥Їва с≥ль. —ередн¤ кал≥Їва с≥ль м≥стить кристаллизационную воду, ¤к ≥ кисла, ¤ка важко розчинна на холоду, просто - при нагр≥ванн≥ й кристал≥зуЇтьс¤ у вигл¤д≥ шерстистоњ маси. “елуровий анг≥дрид, “ео3, виходить у вигл¤д≥ помаранчево-жовтоњ кристал≥чноњ маси, коли нагр≥вати при червонуватому розжарюванн≥ H2Teo4.
¬ищого типу з'Їднанн¤ “., Tex6, просто переб≥гають, у з'Їднанн¤ нижчого типу, Tex4, ¤к ≥ дл¤ селен, под≥бно ¤кому “. осаджуЇтьс¤ з кислих сум≥шей Tex2 с≥рчистим газом у в≥льному вид≥. —пор≥днен≥сть до кисню з≥ зростанн¤м атомноњ ваги падаЇ дл¤ с≥рки, селен ≥ “., ¤к ≥ в V-ќй груп≥ дл¤ фосфору, миш'¤ку й сурми; д≥аметрально зворотне в≥дношенн¤ до окисненн¤ маЇ м≥сце в VII груп≥, дл¤ хлору, брому й иода. Ќав≥ть б≥льш багата, посередин≥ з'Їднань “., киснем кислота, H2Teo4, належить до слабеньких кислот, але теллуристый водень, ¤кий одержують при д≥њ сол¤ноњ кислоти на теллурид цинку, осаджуЇ, под≥бно H2S або H2Se, ≥з сум≥шей солей ¤кихось млосних метал≥в належн≥ теллуриды. H2Te в≥дкритий ƒэви (1810 г.); це тьм¤ний газ, схожий по заходу з, H2S розчинний у вод≥; запалений, палаЇ блакитним полум'¤м; просто окиснитьс¤ й у розчин≥ за рахунок кисню пов≥тр¤, при чому виходить “. в осад≥. √азопод≥бний H2Te у чистому вид≥ фактично нев≥домий; в≥н пост≥йно зм≥шаний з воднем, тому що р≥вном≥рно розкладаЇ, вид≥л¤ючи “., уже при звичайн≥й температур≥, при цьому розм≥р газовоњ консистенц≥њ залишаЇтьс¤ пост≥йним - при незм≥нному тиску. –озчинн≥ теллуриды, прим≥ром, лужних метал≥в , дають червонуват≥ сум≥ш≥, ¤к≥, под≥бно розчинам, H2Te осаджують “.