Ќе випливаЇ, але, г≥пербол≥зувати розм≥ри, значенн¤ й сп≥льн≥сть цього процесу, не говор¤чи вже про те, що йому ставл¤тьс¤ значимий перешкоди фабричним законодавством ≥ робочими коал≥ц≥¤ми. ѕ≥вденноамериканський ценз 1890 г. констатував, що за дес¤тил≥тт¤ з 1880 по 1890 г. число дам, зайн¤тих фабричною працею, зросло на 47,91%, тод≥ ¤к число хлопц≥в зросло на 78,93%. ” бавовн¤н≥й ≥ндустр≥њ —оедин. Ўтат≥в ѕ≥вн≥чноњ јмерики в≥дсоток зайн¤тих дам за цей пер≥од нав≥ть упав. „исло дитинок у склад≥ активного –. класу —оедин. Ўтат≥в ѕ≥вн≥чноњ јмерики звалилос¤ з 1880 по 1890 г. на 32,25%. Ќ≥мецький промисловий перепис 1895 г. констатувала, що з розм≥ром компан≥й в≥дношенн¤ числа роб≥тник≥в молодее 16 рок≥в до дорослих роб≥тник≥в не зб≥льшуЇтьс¤, а падаЇ. “аким образом теор≥¤, у силу ¤коњ в м≥ру промислового розвитку прац¤ дорослих хлопц≥в прогресивно вит≥сн¤Їтьс¤ працею дам ≥ мал¤т, не може бути п≥дтримувана в колишн≥й абсолютн≥й форм≥. “очно також немаЇ пристойних п≥дстав затверджувати, щоб квал≥ф≥кований ≥ в≥дм≥нно оплачуваний прац¤ прогресивно вит≥сн¤лас¤ неквал≥ф≥кованим ≥ погано оплачуваним. ƒ≥йсний процес ще сутужн≥ше такоњ вистави. –озвиток ≥ндустр≥њ повсевременно робить одн≥ й знищуЇ ≥нш≥ види квал≥ф≥кованоњ прац≥. —аме машинне створенн¤ просить у майже вс≥х вар≥антах зб≥льшенн¤ ≥нтелектуального р≥вн¤ роб≥тника. Ќе витримуЇ також критики факт≥в твердженн¤, що процес нового промислового розвитку розколюЇ –. клас на вибран≥ й на звичайних роб≥тник≥в ≥ що меж цими 2-м¤ класами з'¤вл¤Їтьс¤ ц≥ла пр≥рва. ‘раза про знать –. класу зложилас¤ ¤к пл≥д посп≥шного узагальненн¤ ¤кихось ¤вищ британського тред-юн≥он≥зму на увесь св≥т промислових роб≥тник≥в. ” реальност≥ ненавчен≥ (звичайн≥) роб≥тники своњм п≥дйомом повинн≥ робочим навченим ≥ в≥дм≥нно оплачуваним, ¤к≥, за загальним правилом, Ї авангардами власного класу в боротьб≥ за пол≥пшенн¤ критер≥й прац≥. Ќаст≥льки ж нереально затверджувати, що розвиток ≥ндустр≥њ маЇ тенденц≥ю прогресивно нарощувати в≥дношенн¤ числа безроб≥тних до загального числа роб≥тник≥в. —постереженн¤ самих знаючих економ≥ст≥в нашого стор≥чч¤ (—исмонди, –одбертус, ћаркс) над першими кроками розвитку нового кап≥тал≥зму привели до теор≥њ, зг≥дно з ¤кою в м≥ру розвитку кап≥тал≥зму ступ≥нь експлуатац≥њ –. класу зб≥льшуЇтьс¤, дещиц¤ його в державному доход≥ падаЇ й загальне положенн¤ зб≥льшуЇтьс¤. ÷е твердженн¤ спростовуЇтьс¤ фактами новоњ економ≥чноњ ≥стор≥њ, що засв≥дчують, що справжн¤ зароб≥тна плата в найголовн≥ш≥ капиталистич. крањнах п≥двищувалас¤ й соц сила –. класу росла. ѕротир≥чч¤ старенькоњ теор≥њ з новенькими фактами руйнуЇтьс¤ ≥сторично. 1-ый пер≥од кап≥тал≥стичного розвитку культурного миру справд≥ характеризуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м експлуатац≥њ прац≥. ÷е викликаЇ реакц≥ю з боку –. класу, безстороннЇ значенн¤ ¤кого в державному виробництв≥ прогресивно виростаЇ. ¬≥дпов≥дно до цього виростаЇ його класову св≥дом≥сть ≥ уменье захищати своњ ≥нтереси. ¬≥льн≥ установи, ¤к≥ виробив ≥сторичний розвиток буржуаз≥й, послужили йому при вс≥м цьому величезну службу.