W. Bewis, "The Telephone" ("Municipal Monopolies", New-york, 1899); "Поштово-Телеграфний Журнальчик"; "Міське Господарство" ("Народне Господарство", 1900, кн. IX). В. О.
Телефон військовий. - У Рф у кавалерії, у фортецях і у військово-телеграфних ротах використовують ручний магнито-электричесий телефон.
Телефон (у фізіології) - уживається з метою вловлювання у звуках коливань звіриних струмів - нервових, м'язових і інших. Таке застосування засноване на найвищій чутливості Т. Сименса й Гальске до коливанням самих жалюгідних електронних струмів - гальванічних або індукційних. Чутливість телефонної пластинки щодо цього не лише не нижче, а швидше перевершує чутливість звичайного нервово-м'язового апарата жаби, і те що крайній виражає у формі м'язових скорочень, те Т. виражає у формі звуку; Т. у фізіології застосовується у двоїстій формі: 1) Коли прагнуть піймати конкретні природні коливання звіриних струмів або електронні розряди в різних органах тіла, те полюсы відповідним чином настроєного Т. за допомогою голок і залізних дротів конкретно з'єднуються с даним органом. з даною частиною тіла, таким образом у телефонний ланцюг прямо врубається досліджувана на електронне коливання частина тіла й по висоті тону Т. або по шуму, видаваному них, судять про силу й вдачу електронних коливали в тканинах або органах. 2) Коли ж прагнуть піймати у формі звуку в Т. який-небудь звіриний гальванічний струм, що не представляє різких коливань, як напр., струм спочиваючих мускул, нервишек, те в телефонний ланцюг врубається який-небудь переривник, напр. звучний камертон, який, перериваючи по шляху звірині струми, що проникають у Т., виявляє їх у формі звуку (відповідного по висоті числу перерв камертона, а по силі - сил звіриних струмів). Сиим методом не можна, природно, піймати звичайної електронної періодики тканин і органів, але знайти присутність електронного струму в тому або іншому органі й простежити його появу, посилення, ослаблення й зникнення представляється повністю ймовірним. Тарханів.
Телецьке - прісноводне гірське озеро Томської губ., Бійського в. (по-татарски Алтин-Кул, по-калмыцки Алтин-Нір, тобто золоте оз.), розміщене у вост. частини повіту, на висоті 1700 фт., у вузенькій гірській рівнині. Обмежене з В Абаканськими горами. Довжина до 70 в., ширина від 0,5 до 6, час від часу до 9 в. Площа 249 кв. в. Глибина до 135 саж. Південний кінець оз. примикає до здичавілих найвищих гір, які величезну частину року покриті снігом (Тоголак). На сев. кінці оз. гори суттєво нижче й покриті лісом. Необхідно підкреслити те, що берегові гори від С до Ю рівномірно височіють, їхні граніти й глинясто-сланцеві гори круті й стрімчасті й місцями прямо спускаються у воду. Берега оз. пориті глибокими балками й падями, у яких, в індивідуальності у весняну пору або дощове літо, гримлять пінливі гірські потоки, з низькою температурою. Т. дуже бурхливо. Плин в оз. практично непримітно. Т. леденіє наприкінці жовтня, розкривається спочатку березня, але лід на оз. так тонкий, що через нього перебігають лише на лижах.