Ќасправд≥. немаЇ потреби приб≥гати до метаф≥зичних здогад≥в при роз'¤сненн≥ ¤вищ “., нав≥ть ¤кщо б вони справд≥ ≥снували: у крайньому випадку можна було б удатис¤ до здогаду психолог≥чного резонансу меж нервовими орган≥зац≥¤ми 2-ух суб'Їкт≥в, що представл¤Ї аналог≥ю з тими ¤вищами, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤, напр., у бездротовому телеграф≥ ћаркони.  онкретно так м≥ркували датськ≥ експериментатори √анзен ≥ Ћеман, що займалис¤ досл≥дженн¤м “. “елепатичного взаЇмод≥¤ без контакту зрозум≥ло на теоретичному р≥вн≥, коли допустити, що передача думки в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою руху ¤коњ-небудь дуже витонченоњ субстанц≥њ; у такому випадку можна представити, що вона буде в≥дбиватис¤ в≥д железных. поверхонь за законами в≥дбитт¤ св≥тла й звуку; ¤к випливаЇ, побудувавши два сферичн≥ вв≥гнут≥ дзеркала й розташувавши њх. так, щоб голова 1-го з випробуваних перебувала у фокус≥ 1-го дзеркала, а голова ≥ншого - у фокус≥ ≥ншого дзеркала й щоб обоЇ дзеркала були звернен≥ друг до друга своњми вв≥гнутими сторонами, можна полегшити випробуваним пов≥домленн¤ думок. ƒосв≥ди, зроблен≥ при таких критер≥¤х, здалис¤ експериментаторам неспри¤тливими; лише јнри вважаЇ ¤к≥сь ≥з њхн≥ми усп≥шними й мовц¤ми проти випадкового зб≥гу. ¬ажлив≥ досв≥ди √aнзeнa ≥ Ћемана з у¤вним впливом були ор≥Їнтован≥ на випадкове нашептывание цифр без видимого руху губ ≥ дали допитлив≥ результати, що п≥дл¤гають, вообщем, перев≥рц≥.
” вар≥антах мимов≥льноњ “. останн≥ труднощ≥ представл¤Ї перев≥рка в≥рог≥дност≥ св≥дчень. јле й при допущенн≥ м≥цно встановлених факт≥в ще залишаЇтьс¤ можлив≥сть випадкового зб≥гу. «астосуванн¤ теор≥њ ймов≥рностей до статистичних даних по “., ¤к показав јнри, мучаЇтьс¤ некоректн≥стю. ” вищенаведеному м≥ркуванн≥ —эджвика р≥зн≥ випадки значилис¤ р≥вно ймов≥рними (потр≥бна умова дл¤ впровадженн¤ теор≥њ ймов≥рностей), меж тем ¤к de facto цього не було.  оли кому-небудь привидилс¤ вмираюч, належить до числа його знайомих, те дуже можливо, що в≥н з б≥льшою легк≥стю побачить особу, про ¤кий йому зрозум≥ло, що воно важко хвор≥Ї, чому особа зовс≥м здоров≥ша. ќтже, не вс≥ випадки р≥вно ймов≥рн≥, тем найб≥льше, що бачачи вмираючого в галюцинац≥њ, ¤ка не виправдовуЇтьс¤, ми њњ скоро забуваЇмо, в ≥ндив≥дуальност≥ коли галюцинац≥њ в нас нер≥дко трапл¤ютьс¤; напроти разюч≥ випадки м≥цн≥ше втримуютьс¤ в пам'¤т≥; у запитальнику британського сусп≥льства дають допов≥дати варт≥ уваги випадки. ”се це в совокупы св≥дчить про те, що не вс≥ випадки р≥вно ймов≥рн≥ й не вс≥ випадки галюцинац≥й, що мали м≥сце, в≥дом≥ ("Annee Psychol. ", 1895. стр. 471: "Le calcul des probabilites en psychologie"). « вимовленого ¤сно, що телепатичн≥ ¤вища далеченько ще не д≥стали права громад¤нства в психолог≥њ в ¤кост≥ факт≥в, д≥йсн≥сть ¤ких поза вс¤ким сумн≥вом. «вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що все-таки сл≥пе упередженн¤ ¤кихось психолог≥в проти досл≥дженн¤ цих ¤вищ не можливо виправдане. Ѕиолиографию див. у покажчиках, раз у р≥к, що з'¤вл¤ютьс¤ в "Annee Psychologique". ≤. Ћапшин.
“елефон (экон.) - Ї б≥льшим знар¤дд¤м пов≥домленн¤.