дос¤гнетьс¤ 11 м≥льйон≥в, а до 3500 г. - 22-х м≥льйон≥в, ≥ на дан≥й цифр≥ зупинитьс¤. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що меж тем, уже в д≥йсний час цифра населенн¤ ¬еликобритан≥њ й ¬эллиса затьмарила 30 м≥льйон≥в. –азом ≥з сиим загальним зростанн¤м населенн¤ прогресивно росла чисельн≥сть –. класу. ” вс≥х цив≥л≥зованих крањнах ( кр≥м, можливо, ¬еликобритан≥њ) р≥ст –. класу суттЇво випереджаЇ природн≥й прир≥ст населенн¤. ѕопул¤рна частина самост≥йних виробник≥в переб≥гаЇ в розр¤д несамост≥йних. „исельн≥сть –. класу в –ф прогресивно росла в 2-ой половин≥ XIX стол≥тт¤, обган¤ючи прир≥ст населенн¤; одних фабрично-заводських роб≥тник≥в в 1896 г. значилос¤, в≥дпов≥дно новому оф≥ц≥йному виданню: "“оргово-промислова Ќаша батьк≥вщина" ( за редакц≥Їю ј. ј. Ѕлау), до 1742181 людей.  оли вважати цю цифру пор≥вн¤нноњ ≥з цифрою зводу даних про фабрично-заводську ≥ндустр≥ю –ф за 1893 г. - 1406765, то ви¤витьс¤, що за три роки число фабричних роб≥тник≥в зросло на 336 тис., тобто на 24%.
Ќаступн≥ дан≥ почергових ценз≥в демонструють р≥ст числа промислових роб≥тник≥в у —получених Ўтатах ѕ≥вн≥чноњ јмерики:
« 1880 по 1890 г. число роб≥тник≥в зросло на 65,77%. « 4477 тис. робочих цензу 1890 г. 80,40% були чолов≥ка, 16,92% - дами й 2,68% - мал¤та.
 онстатируемое в землеробств≥ в≥дтискуванн¤ найманоњ прац≥ або скороченн¤ в≥дносноњ чисельност≥ землеробського –. класу коштуЇ в т≥снуватому зв'¤зку ≥з с≥льськогосподарською кризою й залежним в≥д нього пад≥нн¤м значенн¤ землеробства у вс≥й систем≥ н≥мецького народного господарства. ¬насл≥док повн≥стю величезного зб≥льшенн¤ роб≥тник≥в, зайн¤тих в ≥ндустр≥њ й торг≥вл≥, загальне в≥дносне число ос≥б, що виконують п≥дприЇмницьку функц≥ю, падаЇ. ÷е значить р≥ст чисельност≥ й сусп≥льноњ ваги в≥дособленого –. класу.
“аким образом, на –. клас у Ќ≥меччин≥ доводитьс¤ 56,8% усього продуктивного населенн¤, при чому до роб≥тник≥в не прил≥чен≥ члени њх с≥мейств, зайн¤т≥ в п≥дприЇмствах.
 оли звернутис¤ до чисто промислових зан¤ть, ¤кий по терм≥нолог≥њ н≥мецькоњ статистики обымают усю ≥ндустр≥¤, г≥рська й г≥рничозаводська справу, торг≥влю, ресторанну справу, артистичне й торговельне сад≥вництво, рибальство й рибництво, нес≥льськогосподарське тваринництво ≥ ¤к≥сь сторони транспортноњ справи, то процес в≥дносного росту –. класу виступити з особливою ¤сн≥стю. ¬ 1882 г. число б≥знесмен≥в у вс≥х промислових вправах становило 39,9 %, число службовц≥в - 2,8%, число роб≥тник≥в - 57,6%. ¬ 1895 г. належн≥ числа були: 28,4%, 4,4%, 66,9%. ƒл¤ ≥ндустр≥њ в т≥снуватому зм≥ст≥ числа констатують ще б≥льше р≥зк≥ конф≥гурац≥њ: 1882 г. - 37,3%, 2,0%, 60,8%; 1895 г. - 25,8%, 3,3%, 70,9%. ¬≥дсоток роб≥тник≥в молодее 16 рок≥в у загальному числ≥ промислових роб≥тник≥в Ќ≥меччини становить 8,8. ¬≥дсоток роб≥тник≥в дамськоњ п≥длоги становить 19,6, без молодих - 17,6 ( при цих обчисленн¤х працююч≥ члени родин виключалис¤). ¬ ≥сторичному розвитку ≥ндустр≥њ процентне в≥дношенн¤ меж мужиками й дамами м≥н¤Їтьс¤ в зм≥ст≥ росту числа крайн≥х. ћашинне створенн¤ спри¤Ї ж≥ноч≥й ≥ дит¤ч≥й прац≥.