Але, теїст може стояти й за раціональне зание Божества, як це робив, напр., Кудрявцев. Теїстичний напрямок думки не представляється закінченим; визначення гносеологічного його значення є справа прийдешнього. Порівн. Schaden, "Ueber den Gegenzatz des theistischen und pantheistischen Standpunkts" (Ерданген, 1848); Mayer, "The Theimus und Pantheismus" (Фрейбург, 1849); Кудрявцев-Платонов, " Із читань по філософії релігії" ( 11-й т.; деїзм, пантеїзм, атеїзм, теїзм); Н. Боголюбов, "Теїзм і пантеїзм" (Нижній Новгород, 1899); Вл. Соловйов, "Виправдання добра". Було б погано, якби ми не відзначили те, що е. Р.
Теккерей (William Makepeace Thackeray) - іменитий британський романіст, один із творців реалістичного роману в Європі; род. в 1811 г. Батько й дід його служили в Індії; сам Т. народився в Калькутті. Його в ранешном дитинстві перевезли в Лондон, де він зробив у школу Charter House. Уже з юнацтва Т. славився посередині товаришів своїми тямущими пародіями. 18-ти років він зробив у кембриджський інститут, де пробув менш року. В інституті він видавав гумористичний студентський журнальчик, назва якого, "Snob". обґрунтовує, що вже тоді він став учити вопросец про "снобів", що настільки багато займав його потім. В "Snob" поміщена була сатирична поема "Тимбукту", що свідчила про безперечного сатиричного таланта. Залишивши Кембридж в 1830 г., Т. подорожував по Європі; жив у Веймаре й у Парижу, де навчався малюванню у відомого британського художника Бонингтона. Відмінно отрисовывать Т. не навчився, але в його ілюстраціях до своїх романів позначається вміння передавати відповідні риси в карикатурному виді. В 1832 г. Т., досягшись повноліття, став власником капіталу ( близько 500 фн. доходу в рік), але надзвичайно скоро розтратив його, частково програшем у карти, частково в невдалих спробах літературного видавництва, Обидві початі їм газети: "National Standart" і "The Constitutional", скоро загинули. 1-ые його добутку: "History of Samuel Titmarsh" і "The Great Hoggarty Diamond" написані були в "Frazer's Magazine". В 1837 г. Т. одружився, але домашнє життя принесло йому багато горя внаслідок психологічної недуги подружжя; її довелося оселити роздільно від чоловіка, і все інше життя Т. жив у суспільстві 3-х дочок; одна з них, мисс Ричмонд Ритчи - популярна романістка, що написала коштовні мемуари про батька. Не вважаючи незмінного співробітництва в "Frazer's Magazine", Т. писав в "New Monthly Magazine", де, під псевдонімом Миші Титмарша, виникла його "Paris Sketch Book". Т. нерідко писав під іменами по всерозповсюдженому в той час звичаї (і Диккенс спочатку підписувався Boz). Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що в перший раз Т. підписався реальним іменуванням під "Vanity Fair" ("Ярмарок Марнославства"). До того ж часу ставиться початок його співробітництва в "Punch'е", де виникли його "Snob Papers" і "Ballads of the Policeman X". В 1843 г. вийшла "Iris Sketch Book", а в 1846 г. - 1-ый роман, що доправив Т. звучну славу: "Ярмарок Марнославства". Роман написаний без точно певного плану, з таким розрахунками, щоб у журнальчике його можна було розтягти на скільки завгодно, або ж закінчити настільки ж довільно.