Розорений афганцями в 1722 г., Т. скоро став оправлятися. 1-ый шах із зараз царюючої каджарской династії, Ага-Мохаммед, в 1788 г. зробив його своею резиденцією й столицею Персії. Відтоді Т. стрімко розбудовувався. Ще наприкінці XVIII стол. він нараховував тільки 15000 мешканців, а наприкінці XIX століття - до 230000, у тому числі 100 європейців, 1000 вірменів, 150 гебров і 2500 євреїв. Такий жвавий ріст Т., що становить різкий контраст із занепадом інших перських міст, роз'ясняється тільки його політичним і торговельним значенням, тому що промислове його створення некординально. Місто обнесене ровом і земельним валом, довгуватої до 17 км. Ця огорожа переривається дванадцятьма воротами, що представляють собою найвищі арки, увінчані башточками й облицьовані різнобарвними кахлями. Треба сказати те, що місце, укладене в даній нам широкій огорожі, далеченько не усе ще забудоване. Північна частина містечка має напівєвропейська вдача; вулиці в ній широк, що перетинаються під прямим кутом і часто обсаджені деревами; отут удома європейців і більша частина закордонних місій. Південна, найбільш широка частина містечка повністю зберегла азіатський вид: вулиці вузенькі, зиґзаґоподібні, небруковані й брудні, будинку вкриті за найвищими глинобитними стінками. Загалом, Т. усе-же різниться від інших перських міст величезним благоустроєм і порядком і найкращими методами пересування (візники, багато власних екіпажів, кінно-залізна дорога через усе місто, парова жел. дорога в Шах-Абдул-Азим). Палаци шаха займають, разом із садами й прудами, широкий квартал у сев. частини містечка. Ринки й караван-сараї Т. великі й відмінно постачені різними продуктами. Індустрія обмежується створенням сталевих, мідних і глиняних виробів для місцевого вживання. Як місцезнаходження двору, вищого уряду і євро консульства, Т. представляє широкий ринок для сільськогосподарських товарів окружностей і для промислових добутків, перських і закордонних. Округи Т. ще порівнянне не дуже давно мали повністю пустельна вдача,. але в царювання Насреддин-Шаха сюди було проведено трохи 10-ов підземних іригаційних каналів (канатів) і тим самим створений широкий продуктивний район. Біля Т. містечко Шах-Абдул-Азим (із гробницею шанованого шиїтами святого), заміські палаци шаха Каср-Каджар і. Дошан-тепе, літні резиденції закордонних місій, з яких найбільш відомі Зергенде (російська) і Гулахек (британська). Ці резиденції й більша частина приміських палаців містяться на схилах Эльбурса, куди на час літньої жари переселяються двір, місії й найбільш багаті європейці й перси. Б. П. Р. ф-т.
Тегнер (Esaias Tegner) - іменитий шведський поет (1782-1846). Нащадок священика; рано залишився сиротою, але відшукав заступника й другого батька в особі Мюрмана, надзвичайно забезпеченого людину. Особливо захоплювався Т. у молодості традиційною поезією. Закінчивши курс у лундском інституті, він направив на себе увага статтею "De fabula Esopica" і був залишений при тому ж інституті доцентом естетики. В 1810 г. Т. був призначений доктором естетики, а з 1812 г.