¬≥дособлен≥сть –. класу в розвиток у ньому специф≥чноњ класовоњ св≥домост≥ створюЇтьс¤ конкретно па дан≥й економ≥чноњ баз≥. Ќа противагу не т≥льки лише великий, та й маленькоњ буржуаз≥й, –. клас не складаЇтьс¤ з "власник≥в". …ому далека индивидуальнохоз¤йственна¤ точка зору, тому що в≥н не веде "компан≥й" ≥ не в≥дпов≥даЇ за них фуррор. «овс≥м не в низькому актуальному р≥вн≥ ("low standard of life", "niedrige Lebenshaltung"), а конкретно в негосподарському положенн≥ пол¤гаЇ специф≥чна соц≥олог≥чна в≥дм≥нн≥сть –. класу в≥д ≥нших клас≥в сусп≥льства, що брав участь у виробництв≥. Ќачебто б не було в≥дм≥нне положенн¤ роб≥тника - поки в≥н роб≥тник, йому далека п≥дприЇмницька точка зору; сиим, меж ≥ншим, роз'¤сн¤Їтьс¤ й б≥льша роль, ¤ка належить у робочому рус≥ групам в≥дм≥нно оплачуваних роб≥тник≥в. Ќе беручи участь у веденн≥ компан≥й, –. клас ≥ його окрем≥ представники не зустр≥чаютьс¤ з б≥знесменами на ірунт≥ таких вопросцев, у ¤ких могла б ви¤витис¤ сол≥дарн≥сть њх ≥нтерес≥в (напр., п≥дприЇмц≥ й роб≥тники идиентично зац≥кавлен≥ в невпинному ход≥ виробництва, в усп≥шному збут≥ ≥ т.д.). Ќапроти, реально ц≥ обоЇ класу зустр≥чаютьс¤ разом у таких вопросцах, у ¤ких њх ≥нтереси по сут≥ обратны. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що це випливаЇ з лог≥чною й ≥сторичною необх≥дн≥стю ≥з зовс≥м далекого хаз¤йськоњ або п≥дприЇмницькоњ функц≥њ положенн¤ –. класу в сучасному господарському лад≥. ÷¤ ф≥нансова позиц≥¤ роб≥тник≥в даЇ також реальне роз'¤сненн¤ зростаючоњ схильност≥ –. класу до соц≥ал≥стичних доктрин. –. клас Ї особистим нос≥Їм могутньоњ тенденц≥њ до усусп≥льненн¤, неупереджено властивоњ нового господарського розвитку. ќбкреслена вище соц ф≥з≥оном≥¤ –. класу, ¤к в≥дособленоњ публ≥чноњ групи, складаЇтьс¤ в м≥ру того, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ лежачий у њњ баз≥ процес економ≥чноњ еволюц≥њ, тобто концентрац≥¤ компан≥й у де¤ких руках ≥ концентрац≥¤ величезних мас роб≥тник≥в у де¤ких п≥дприЇмствах.  оли мовл¤ть про –. клас≥, ¤к про соц≥альну групу, нер≥дко маютьс¤ на уваз≥ не вс≥ особи, придатн≥ п≥д дане вище статистичне визначенн¤, а лише роб≥тники найб≥льше або найменш б≥льших кап≥тал≥стичних компан≥й. ’оча, ¤к заведено виражатис¤, соц в≥дособлен≥сть ≥ соц Їдн≥сть даноњ групи представл¤Ї зовс≥м не лог≥чну абстракц≥ю, а надзвичайно ≥мпозантну економ≥чну й пол≥тичну д≥йсн≥сть, все-таки не сл≥д забувати, що нав≥ть ц¤ найб≥льш вузенька група Ї дуже диференц≥йованою. ƒиференц≥ац≥¤ ц¤ маЇ не лише техн≥чне, та й соц значенн¤; у певних вар≥антах вона робить не т≥льки лише в≥дсутн≥сть сол≥дарност≥, але й пр¤ме терт¤ меж р≥зними групами –. класу.
–. клас, у позначеному вище зм≥ст≥ ос≥б, що виконують на ф≥зичному р≥вн≥ прац¤ за чужий рахунок у п≥дприЇмствах, становить б≥льша частина населенн¤ в ус≥ б≥льш культурних ≥ економ≥чно розвинених державах цив≥л≥зованого миру. ≤сторичн≥ умови його по¤ви - див. –об≥тник вопросец. ¬ир≥шальне значенн¤ меж ними мав р≥ст продуктивних сил, викликаний розвитком кап≥тал≥зму. √регори  инг наприк≥нц≥ Xvii-√о стол≥тт¤ обчислив, що населенн¤ ¬еликобритан≥њ й ¬эллиса т≥льки до 2300-му г.