Озер у Т. в. 14, з них 7 - Оршинские (Воршинские) - належать до групи Петровських оз., з інших саме істотне Святе - посередині Васильевских боліт. Болота розміщені приемущественно на СВ повіту, сюди входить частина Петровських озер (11500 дес.), Васильевское - торф'яне (8000 дес.), Кулицкое (1600 дес.); на Ю повіту болота Дудинское й по р. Инюке. Торф у Т. в. найвищої властивості, але поки не багато розробляється. Лісу займають 21% площі повіту (96 т. дес.), їхнім найбільше всього на Ю; на СЗ - по р. Тверце (соснові) і Тьмі. Клімат досить грізний; средн. річна температура містечка Т. +3,9, опадів 507,6 мм., ранки в травні й заморозок у серп. нерідкі; Волга в гір. Т. у середньому вільна від льоду 214 днів. Населення (1897 г.). Жит. 168686, з них у гір. Т. 53477 і 115209 у повіті, у тому числі 50764 мжч. і 64445 жнщ.; значима перевага чоловічої статі над дамським роз'ясняється потужним відходом хлопців на сторону. На 1 кв. вер. доводиться 48 жит.; по густоті населення Т. в. займає 1-ое місце посередині повітів Т. губ., коли ж виключити з розрахунку гір. Т., те на 1 кв. в. прийде 33 жит. і тоді густіше населеними є уу. Кашинский, Калязинский, Зубцовский, Старицький, Ржевский і Бєжецький. Населення розподілене снутри Т. в. дуже нерівномірно; щільніше заселені Ю и В, слабкіше - С и З, хоча й у сев. частини повіту є місцевість (с. Васильевское із прилеглими селищами, в 13-14 в. від гір. Т.), де на відстані 1-2 вер. живуть вище 5000 чіл. (центр гвоздарного виробництва). Корінне населення Т. в. - великоросійське й православне; карели, що колись жили на З повіту, зовсім обрусіли. Населених місць 990, у тому числі 1 місто, 631 хрест, селище й 358 інших селищ (цвинтарів, садиб та ін.). Землеволодіння. З 359214 дес. врахованих земель належало в 1890 г. селянам у наділі - 215471 дес., їм в особистому володінні - 36647 дес. (в 1875 г. їм належало 23816 дес.), скарбниці - 22746 дес., долі - 858 дес., гір. Т. - 2956 дес., Т. губ. Земству - 741 дес., церквам і монастирям - 6464 дес., особистим власникам - 77657 дес., у тому числі дворянам - 56602 дес. ( до 1897 г. дворянське землеволодіння скоротилося до 49939 дес.; в 1865 г. воно становило 101953 дес.), негоціантам - 6198 дес., торговопромышл. Компаніям - 7791 де., міщанам - 1975 дес., іншим власникам - 765 дес. Землеробство. Культурних земель у Т. повіті 89827 дес., кормових 144898 дес., лісових 75921 дес., неспритних 48568 дес. Культурні землі складаються із земель садибних - 7111 дес. і ріллі - 82716 буд. (2189 дес. запущеної), кормові - з косовиць заливних 6298 дес., звичайних 105849 дес. і выгонных земель 32751 дес. За крайні 50 років рілля скоротилася на 12%, лісу - на 40% ; зросла площа кормова. Приймання господарства у фермерів здебільшого рутинні; плужна оранка почала розбудовуватися лише за крайні 20 років; у дійсний час в в. є до 1000 плугів. Фермери сіють жито, овес, ячмінь, картоплю й льон. Середні врожаї: жита 48,1 заходів з 1 дес., вівса - 80,1, ячменя - 54,2, картоплі - 424, льна - 22 м. Як би це було не дивно, але популяції не вистачає жита в роки середнього врожаю до 21 тис.