схожому, досить найвищим митом: крайн¤, становл¤чи найб≥льше 200-500% ≥з ц≥ни нижчих вид≥в, робить зовс≥м незд≥йсненним вв≥з њх ≥ в той же час л¤гаЇ найб≥льш пом≥рним гн≥том на найвищ≥ й коштовн≥ сорти (10-30%). “ака система обкладанн¤ застосовуЇтьс¤, у ¤кихось вар≥антах, ≥ в ≥снуючому зараз рос≥йському “.; напр. на вс¤к≥ лл¤н≥ тканини, починаючи ≥з самих грубих ≥ дешевеньких ≥ к≥нчаючи дорогоц≥нним батистом, ≥снуЇ одноман≥тний оклад в 72 руб. з пуда. - «рештою, час в≥д часу заступницькими митами заохочуЇтьс¤ створенн¤ продукт≥в ус≥х вид≥в ≥ у вс¤кому ступен≥ обробки: при таких критер≥¤х кожний' р≥д вв≥зних продукт≥в розбиваЇтьс¤ на величезну к≥льк≥сть категор≥й, ≥ по кожн≥й призначаЇтьс¤ особливе мито, в≥дпов≥дно њњ ц≥нност≥ й ступен¤ заступництва, ¤кий маЇтьс¤ на уваз≥ ви¤вити в≥дпов≥дн≥й галуз≥ внутр≥шньоњ ≥ндустр≥њ. “ака система застосовуЇтьс¤ працюючим рос≥¤нином “. 1891 г.; вона веде до дуже складноњ тариф≥кац≥њ продукт≥в, викликаючи под≥л статей привозу на величезну к≥льк≥сть п≥дрозд≥л≥в, ≥з вказ≥вкою ознак продукту, що пропускаЇтьс¤ по цьому п≥дрозд≥лу. ќкрем≥ продукти, внутр≥шнЇ створенн¤ ¤ких особливо заохочуЇтьс¤ по ¤ких-небудь ур¤дових судженн¤х або у вид≥ клопотань представник≥в промислового класу (, що пост≥йно ви¤вл¤Ї б≥льше або найменший вплив на вироб≥ток “.), обкладаютьс¤ час в≥д часу в “. спец≥альним митом; час в≥д часу, навпаки, доводитьс¤ обкладати зменшеним митом ¤к≥сь р≥зновиди прив≥зних продуктов. поширенн¤ ¤ких у народ≥ з≥знаЇтьс¤, що заслуговують особливого заохоченн¤; усе це породжуЇ ще величезну строкат≥сть у тариф≥ ( „ас в≥д часу на один ≥ той же продукт накладають р≥зн≥ мита залежно в≥д др≥бот¤чи границ≥, через ¤ку в≥н увозитьс¤ - напр. при бажанн≥ воскресити прив≥з продукту морем або через даний порт (так наз. диференц≥альн≥ мита)).  оли ур¤д м≥стить торговельн≥ контракту з ≥ншими державами, те крайн≥ часто вимовл¤ють поступки в митах на ¤к≥сь продукти, що становл¤ть предмет њх вивозу (так назыв. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що система конвенц≥йного “.). Ќезалежно в≥д фактично заступницьких ц≥лей, ур¤д накладаЇ час в≥д часу надзвичайно найвищ≥ вв≥зн≥ мита на ¤к≥сь добутки, розвиток уживанн¤ ¤ких з≥знаЇтьс¤ непотр≥бним, у видах протид≥њ њх привозу: сиим роз'¤сн¤Їтьс¤ встановленн¤ нав≥ть у крањнах, наступних принципам в≥льноњ торг≥вл≥, б≥льших оклад≥в на предмети розкош≥, на дешевеньк≥ зам≥нники актуальних запас≥в, не пост≥йно невинн≥ дл¤ здоров'¤, ≥ т.д. ѕот≥м, у майже вс≥х державах ур¤д, кр≥м ф≥скальних ≥ протекц≥йних ц≥лей, прагне накладати по здатност≥ посилен≥ мита вообщем на вс≥ статт≥ привозу, тобто на продукти вживанн¤ й сир≥ матер≥али, хоча б не вироблен≥ в крањн≥, час в≥д часу нав≥ть на предмети печатки й мистецтва, у видах скороченн¤ оберт≥в вв≥зноњ торг≥вл≥ й протид≥њ перем≥щенню кап≥тал≥в ≥ валютних символ≥в за кордон. “ака система, що близько граничить ≥з меркантил≥змом XVII ≥ XVIII в., у д≥йсний час застосовуЇтьс¤, напр., в ≤спан≥њ. ” –ф схожими ц≥л¤ми викликалос¤ встановленн¤ надзвичайне б≥льших мит ≥ заборона ввозу маси продукт≥в у пер≥од часу з 1793 по 1819 г., а також безперервне посиленн¤ вв≥зних мит з 1882 г.