оли ур¤д, у ¤кому Ї ф≥скальн≥ мита на ц≥ матер≥али, прагне зробити ймов≥рним вив≥з вироб≥в, вироблюваних з них, в ≥нш≥ крањни, воно заур¤дно встановлюЇ поверненн¤, при в≥дпустц≥ цих вироб≥в, мит, ст¤гнених за сир≥ матер≥али, з ¤ких вони зроблен≥ (drawback).  оли розм≥р суми, що вертаЇтьс¤ при вивоз≥, трохи вище т≥Їњ, ¤ка практично могла бути сплачена за так≥ матер≥али, ми маЇмо справу ≥з прем≥Їю за вив≥з.
” –ф поверненн¤ мит застосовуЇтьс¤ при вивоз≥ бавовн¤них вироб≥в, добутк≥в клоп≥тливого виробництва й лл¤них продукт≥в. 3) „ас в≥д часу й готовий виробу обкладаютьс¤, у ф≥скальних ц≥л¤х, митом у розм≥р≥, що виключаЇ можлив≥сть такого розвитку в≥дпов≥дноњ до галуз≥ внутр≥шньоњ ≥ндустр≥њ, ¤ке повело б до скороченн¤ ввозу. ” б≥льшост≥ випадк≥в, ф≥скальн≥ мита ст¤гуютьс¤ в низькому розм≥р≥ - 5, 10, зр≥дка 15% в≥д ц≥ни. ÷е саме роз'¤сн¤Їтьс¤ тим, що при встановленн≥ таких мит маЇтьс¤ на уваз≥ добитис¤ може бути б≥льшого доходу в≥д даноњ статт≥ привозу, а найвище обкладанн¤ може повести до зменшенн¤ ввозу або до розвитку контрабанди. ” ¤кихось державах використовуютьс¤, навпаки, надзвичайно найвищ≥ ф≥скальн≥ мита, ¤к зас≥б добитис¤ прибуткового розрахункового балансу й перешкодити в≥дливу засоб≥в за кордон.  оли в крањн≥ ≥снуЇ найвище ф≥скальне обкладанн¤ ¤кихось товар≥в внутр≥шнього виробництва (акцизи), те доводитьс¤ накладати найвищ≥ мита й на соответствующые вв≥зн≥ добутки. „асто буваЇ, що при загальному перегл¤д≥ “. установл¤ютс¤ пом≥рн≥ ф≥скальн≥ мита, але пот≥м, у силу грошових утруднень, ур¤ду доводитьс¤, вишукуючи нов≥тн≥ джерела до п≥двищенн¤ мун≥ципальних доход≥в, п≥дн≥мати ц≥ мита, ≥, таким образом, пом≥рн≥ оклади р≥вном≥рно домагаютьс¤ б≥льших розм≥р≥в. ” р≥зних державах використовуютьс¤ далеченько не одноман≥тний системи заступництва внутр≥шньому виробництву. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що там, де виробленн¤ продукт≥в простих вид≥в, споживаних нижчими верствами населенн¤, досить розвилас¤ й не маЇ потреби в митному заступництв≥, а ур¤д боњтьс¤ накладенн¤м протекц≥йних мит на ц≥ сорти викликати подорожчанн¤ њх, у шкоду найб≥дн≥шим класам, звичайн≥ продукти або пропускаютьс¤ безмитно, або обкладаютьс¤ незначущими ф≥скальними зборами; найвищ≥ заступницьк≥ мита використовуютьс¤ лише до самих дорогоц≥нних сорт≥в продукт≥в, подвергшимс¤ особливо кроп≥ткоњ (вузькоњ) обробц≥ (така, приблизно, система застосовуЇтьс¤ в јвстро-”горщин≥ й ≤тал≥њ). ¬ ≥нших крањнах, де ≥ндустр≥¤ розвинена слабко й може виготовл¤ти лише прост≥ вироби, ур¤д прагне забезпечити збут тих товар≥в, ¤к≥ вона виробл¤Ї; у таких вар≥антах вв≥з простих вид≥в продукту або заборон¤Їтьс¤, або обкладаЇтьс¤ дуже найвищими митами; найб≥льш пом≥рн≥ (пор≥вн¤нне з варт≥стю) оклади використовуютьс¤ до найвищих сорт≥в, не вироблюваних або не багато вироблюваним у крањн≥. “ака вдача мали митн≥ “. у –ф ≥з 1822 по 1857 г.; при м≥н≥стр≥ грошей графов≥  анкрине було прийн¤то за правило зовс≥м заборон¤ти до ввозу, прим≥ром, гр≥зн≥ тканини, звичайн≥ зал≥зн≥ продукти та ≥н. ƒо таких же результат≥в приводить накладенн¤ на п≥знаваний продукт, що представл¤Ї багато вид≥в, в≥д дуже дешевеньких до высокоценных.