місцях і виходить нічкою на пошуки видобутку: вони перебігають час від часу масами з 1-го житла в інше. У березні починається кладка яєць тоді й у самок задній кінець черевця припухає й потім показується яйцевий мішок, який рівномірно темніє й твердіє. Яйцевий мішок має поздовжню перегородку й у кожній половині полягає по 8 яєчок; кладка триває до серпня. Ембріон у яєчку розбудовується цілий рік, а постембріональний розвиток триває близько 3 років, за іншим даними - до 5 років. Поздовжня лінія яйцевого мішка надкушується самкою й плід виходити з мішка. 1-ая линка відбуватися ще в коконі, а в загальному буває по останній мері 5 линьок. Як зрозуміло, Т. доводиться винищувати у випадку їх потужного розмноження. Для винищування вживають борошно, змішану з бурою або швейнфуртской зеленню, або розкладають ганчірки, змочені пивом, куди Т. збираються у величезній кількості й де їх не важко перебити. Порошок з темного Т. уживається вже здавна в народі в якості сечогінного засобу, а потім був уведений і в наукову медицину й дається при водянці. Per. americana, південноамериканський Т., червоного кольору, обоє підлоги крилаті, довжина 32-38 мм.; завезений із продуктами в Європу з Америки й поширився приемущественно в портових городках, напр. Кронштадті, Петербургові (де відомий у якихось лазнях); частково встигнув просочитися й усередину країни, напр. у Франції, де зустрічається в оранжереях, у Москві і т.д. У роду Heterogamia вусики у два рази коротше тіла; самці подовжені, плоскі, з довгуватими крильми, самки круглі, без крил. Н. aegyptiaca - єгипетський Т., червоно-бурого кольору, довжиною 20-40 мм.; самці літають ночами, самки риються в піску; зустрічається в південній Європі, північній Африці й Малої Азії. Не вважаючи того, як уже сказане вище, більша частина нерідко; у якихось місцевостях Європи пологів і видів Т. належить тропікам; посередині экзотичных форм зустрічаються види надзвичайно значимих розмірів, як напр. велетневий Т. (Blatta gigantea), що досягає 52 мм. у довжину, що й водиться у Вестиндии й ін. порівн. Brunner v. Wattenwyll, "Prodromus d. europaisch. Orthopteren" (1882); Walker, "Catalogue of the Specimens of Blattariae in the collection of the Britisch Museum" (1868); Morawitz, "Quaedam ad anatomiam Blattae germanicae pertinentia" (1853); Kadyi, "Beitrage z. Kenntniss der Vorgange beim Eierlegen v. Blatta" ("Zool. Anzeig. ", 1879); Холодковский, "Ембріональний розвиток пруссака" ("Праці Спб. Общ. Естеств.", 1891); Miall and Denny, "The structure and The lifehistory of the Cockroach (Periplaneta orientalis)" (1876); Saussure, "Prevue des Blattides" (Revue Suisse de Zool., y. 1, 1893). М. Римський-Корсаков.
Тарантела - італійський танець. Неаполітанська Т. пишеться в 6/8 у швидкому темпі, у колінному складі, із тріо, 1-ая частина в мінорі, tpio - у мажорі. Музика супроводжується ударами в тамбурин. Як би це було не дивно, але древная Т. була в 2/4 або 4/4.
Тарантули - збірний заголовок, що ставиться до різних видів павуків, що належать до сем.