Ця система застосовується в дійсний час тільки в якихось східних країнах; б), що сплачуються засобами; при цьому в майже всіх країнах потрібно, щоб мита сплачувалися не всякого роду валютними знаками, що допускаються до відозви в країні, а обов'язково сплавом, і не за курсом, а по загальній ціни: у таких варіантах, самі тарифні ставки визначаються в залізній валюті. Установлення цієї вимоги роз'ясняється бажанням залучити в країну залізні засоби через границю, протидіяти їхньому відливу із країни й усталити валютна відозва. У нас ця система застосовувалася практично повсевременно: сплата без усяких обмежень Т. мит кредитними квитками допускалася лише в період часу з 1840 по 1876 г. В 1899 г., по встановленню в Рф залізної відозви, дозволена сплата мит не тільки лише золотом, та й картонними засобами; але прийом до мита срібної монети обмежений більшою мірою, коли платежі этою монетою в поповнення інших податків і по особистих угодах (5 руб., замісце 25). в) мита, що сплачуються без конкретного внеску засобів у Т. каси, методом установлення особливого роду поточних рахунків меж товарохозяином і митницею. Для цього негоціант затягати або в митницю, або в яке-небудь державне кредитне встановлення пізнаваний застави (у заставу можуть бути прийняті продукти, що й зберігаються в митницях:) і відкриває для себе, таким методом, кредит на відому суму, опосля що, при бажанні одержати продукти, не робить сплати мит, а просить списання відповідної суми з його кредиту по книжках митниці. Списані таким образом суми платник поповнює потім, у комфортний для нього час. Ця система, що доставляє величезні вигоди й зручності для ввізної торгівлі, дуже велике практикується в Німеччині й у Великобританії; у Рф вона застосовується з якимись обмеженнями.
К. Лодыженский.
Митний альянс - є з'єднання декількох країн, що прийняли один і цей же Т. тариф, загальні Т. установи й адміністрацію. Ціль такого союзу - обездвиживать, що роз'єднує значення територіальних границь і злити договірні країни в одне економічне ціле. Прототипом такого об'єднання країн служить німецький Т. альянс. У дійсний час об'єднані економічно три північні скандинавські країни - Швеція, Норвегія й Данія; але альянс цих країн, по відношення до Т. пристрою, не можна йменувати незмінним, тому що кожне з них має право повсякчас із нього вийти й улаштувати в себе самостійні Т. порядки. З жаху перед сильними суперниками на міжнародному ринку, від часу до часу, з'являлися проекти Т. союзів меж державами, що мають загальні торговельні інтереси. Ще в 1837-м року французький економіст Леон Фоше обґрунтовував необхідність, на противагу німецькому, заснувати Південний Т. альянс (Union du midi) меж Францією; Бельгією, Швейцарією й Іспанією; близько такого ж часу вироблявся проект союзу меж Францією й Бельгією; наприкінці 70-х років багато говорилося й писалося про Т. об'єднання Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Голландії й Данії (Association douaniere de l'europe centrale), про Т. союзі меж Францією й Німеччиною (la paix par l'union douaniere Franco-Aliemande), меж Німеччиною, Австрією й християнськими державами Балканського півострова.