г) ÷≥нов≥ мита (ad valorem), ст¤гуван≥ у вигл¤д≥, ¤к ми з вами пост≥йно говоримо, певного тарифом % ≥з ц≥ни продукту. ѕ≥д тарифною варт≥стю розум≥Їтьс¤ заур¤дно оптова варт≥сть продукту на м≥сц≥ виробництва, ≥з приЇднанн¤м витрат на доставку до границ≥.  оли розц≥нка продукт≥в робитьс¤ на п≥дстав≥ завчасно складених оф≥ц≥йним методом таблиць товарних ц≥н, то ст¤гненн¤ ц≥нових мит, у сут≥, зводитьс¤ до вирахуванн¤ њх по ¤кост≥ й к≥лькост≥ продукт≥в, зг≥дно т≥льки-т≥льки описан≥й систем≥. “акого роду пор¤дки ст¤гненн¤ мит використовуютьс¤ в крањнах з низьким ≥, прит≥м, однаковим дл¤ вс≥х продукт≥в обкладанн¤м у вигл¤д≥ % ≥з ц≥ни (напр. у “уреччин≥). —т¤гненн¤ ц≥нового мита з фактичноњ ц≥ни продукту.. обумовленоњ методом спец≥альноњ оц≥нки. кожноњ парт≥њ, представл¤Ї та перевагу, що при дан≥й систем≥ мито, що вираховуЇтьс¤ пропорц≥йно реальноњ вартост≥ продукту, л¤гаЇ на продукт б≥льш слушним образом, меж тем ¤к при розц≥нц≥ по середн≥й ц≥ни найб≥льш забезпечений кл≥Їнт, що споживаЇ вищ≥ сорти, сплатить мито в найменшому розм≥р≥ пор≥вн¤нне з користувачем г≥ршого продукту. јле з ≥ншоњ сторони застосуванн¤ даноњ дл¤ нас системи викликаЇ майже все. утрудненн¤ й в≥дкриваЇ можлив≥сть зловживань: коли оц≥нка буде надана митним бюрократам, можна чекати свавол≥ з њхнього боку; при дорученн≥ ц≥ни спецам з купецтва, ≥мов≥рна дуже низька оц≥нка ними продукту по змов≥ ≥з власником його або, навпаки, дуже найвища оц≥нка, з бажанн¤ забрати в його особ≥ суперника; коли, зрештою, оц≥нка надана власников≥ продукту, але митним бюрократам дане право залишати за собою продукти, оголошен≥ дуже дешевенькою ц≥ною, по показаноњ власником вартост≥ (така система застосовуЇтьс¤ в поточний час у нас на  авказьк≥й ≥  асп≥йськоњ границ¤х), те це ложит на чин≥в митниц≥ невластиву њм функц≥ю спекул¤нт≥в-збувальник≥в залишених за собою предмет≥в ≥ все-же не повн≥стю р¤туЇ зловживанн¤: напр. власник може привезти продукт у знец≥неному вид≥ (розр≥знен≥ рукавички й т.п.), ≥ таким образом убезпечити себе в≥д в≥д≥бранн¤ њх митницею. ѕрактикуемый на —ход≥ пор¤док ст¤гненн¤ ц≥нового мита, при повн≥й оц≥нц≥ з боку товарохоз¤ина, методом в≥д≥бранн¤ в≥дпов≥дноњ до частини продукту натурою, ≥мов≥рний лише стосовно товар≥в д≥леним ≥ однор≥дним. ” вид≥ цього, ц≥нов≥ мита визнан≥ неспритними у вс≥х крањнах (не вважаючи —оед. Ўтат≥в —≥вба. јмерики), де застосовуЇтьс¤ найб≥льше або найменш найвище обкладанн¤ продукт≥в. ” –ф ц≥нов≥ мита виключен≥ з тарифу по Ївропейськ≥й торг≥вл≥ в 1882 г. ≥ продовжують д≥¤ти лише на нек. д≥л¤нках границ≥ (сухопутна границ¤ «акавказз¤,  асп≥йське море й персидскоафганска¤ границ¤ —ередньоњ јз≥њ), де, при низькому обкладанн≥ вв≥зних продукт≥в - 5% ≤з ц≥ни - виведен≥ вище недол≥ки системи мит ≥з ц≥ни не можуть викликати особливо принципових невыгод. д) «рештою, можливо застосовна зм≥шана система одночасного ст¤гненн¤ мит ≥ с ц≥ни, ≥ ≥з властивост≥ й к≥лькост≥ - напр. 50% ≥з ц≥ни й, поверх того, по стольку те в≥дсотк≥в з фунта. “ака непроста система, що викликаЇ на практиц≥ дуже значим≥ утрудненн¤, ≥снуЇ лише в ѕ≥вн≥чно-јмериканських —получених Ўтатах, —тосовно способу сплати р≥зн¤тьс¤ наступн≥ мита: а), що ст¤гуютьс¤ натурою.