у “уреччин≥, ™гипту, ћарокко й т.п.). ћало хто знаЇ те, що транзитн≥ мита, у вид≥ прийн¤тоњ зараз усюди системи ви¤вл¤ти ймов≥рне заступництво транзитн≥й торг≥вл≥, практично н≥де не Ї. Ѕ≥льш принципове значенн¤ мають вв≥зн≥ “. мита. –озм≥р митного обкладанн¤ вв≥зних продукт≥в визначаЇтьс¤ працюючим митним тарифом ≥ Ї залежним в≥д вдач≥ прийн¤тоњ в дан≥й держав≥ “. пол≥тики - фритрэдерского, р≥вном≥рно або дуже заступницького, меркантилистического або заборонного, а також в≥д прийн¤тоњ в держав≥ системи найб≥льше або найменш найвищого обкладанн¤, у ф≥скальних ц≥л¤х, товар≥в уживанн¤.
ѕо способу вирахуванн¤ р≥зн¤тьс¤ наступн≥ мита: а) мита, що ст¤гуютьс¤ з воза, човни або м≥сц¤ ≥з продуктом, незалежно в≥д к≥лькост≥ й властивост≥ продукт≥в, у них, що пол¤гають. “ака, б≥льш груба форма мит застосовуЇтьс¤ т≥льки в перв≥сних народ≥в ≥ може ≥снувати т≥льки при низькому обкладанн≥ продукт≥в, напр. у внутр≥шньому перевезенн≥. ¬ообщем, у ‘ранц≥њ дотепер застосовуЇтьс¤ маленькоњ доп зб≥р (droit statistique) ≥з ус¤кого прив≥зного товарного м≥сц¤; б) так≥, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ з к≥лькост≥ продукту, незалежно в≥д його властивост≥: сиим методом ст¤гуютьс¤ збори ≥з прив≥зних ≥ вив≥зних продукт≥в на користь м≥стечка й т.п.; в) так≥, при вирахуванн≥ ¤ких ухвалюЇтьс¤ за п≥дставу й к≥льк≥сть, ≥ ¤к≥сть продукту; ус≥ продукти розд≥л¤ютьс¤ на категор≥њ, а по кожноњ категор≥њ уставл¤Ї п≥знаваний оклад (тарифна ставка), певний у вигл¤д≥ в≥домоњ суми з даноњ одиниц≥ к≥лькост≥ продукту. ƒл¤ р≥зних полог≥в продукту ухвалюютьс¤ неоднаков≥ одиниц≥ обкладанн¤: так≥ предмети, ц≥нн≥сть ¤ких не розм≥р¤Їтьс¤ з њхньою величиною, обкладаютьс¤ поштучно (у рос≥йському тариф≥ з≥ штуки обкладен≥, напр., музичн≥ ≥нструменти, ек≥паж≥, парасол≥, фески);, дл¤ продукт≥в вод¤нистих, одиницею обкладанн¤ служить зах≥д ( у нас ≥з заходу пл¤шки - 1/20 цебра обкладен≥ вино, портер, пиво, мед, сидр, оцет ≥ м≥неральн≥ води, привозимые у пл¤шках); судна очищаютьс¤ заур¤дно митом по к≥лькост≥ тонн м≥сткост≥; дзеркальн≥ стекла, а час в≥д часу й тканини п≥дл¤гати миту по квадратн≥й мер≥. «а цими, вообщем де¤кими виключенн¤ми, мито в тариф≥ встановлюЇтьс¤ з ваги, але при цьому п≥дл¤гаючий мит≥ вага (так назыв. тарифна вага) визначаЇтьс¤ дл¤ р≥зного роду продукт≥в не идиентично: в одних вар≥антах, мит≥ п≥дл¤гаЇ вага брутто - тобто вага продукту ≥з ус≥ма впакуванн¤ми, що служать дл¤ в≥дозви його в торг≥вл≥, але без доп амбалажа, призначеного дл¤ збереженн¤ продукту в шл¤ху (напр. чохли, у ¤к≥ над≥л¤ютьс¤, п≥д час перевезенн¤, ¤щики ≥з фруктами); в ≥нших - на¤вну вагу.  райн≥й визначаЇтьс¤ час в≥д часу засобом зважуванн¤ продукту нетто, без тари, при цьому, але, легковаг≥ впакуванн¤, що не зн≥маютьс¤ й при роздр≥бному продаж≥ (напр. паперов≥ обгортки дл¤ мила й т.п.) не виключаютьс¤ з ваги нетто. - час в≥д часу методом вив≥ски продукту з упакуванн¤м ≥ в≥драхуванн¤ з ваги брутто певного числа %%, установлених дл¤ впакуванн¤ того або ≥ншого виду табелью про тар, затверджувану заур¤дно м≥н≥стерством грошей. ¬≥драхуванн¤ на тару можливо або неотклонимый, коли н≥ митний бюрократ, н≥ власник продукту не можуть затребувати ≥ншоњ знижки ≥з бруттового ваги, не вважаючи встановленоњ табелью, або факультативний, коли й та, ≥ ≥нша сторона можуть затребувати, зам≥сть, знижки встановлених %% на¤вноњ вив≥ски (у –ф прийн¤ти факультативне в≥драхуванн¤).