” ‘ранц≥њ ≥снуванн¤ цих збор≥в тривало до 1792 г. ” поточний час, внутр≥шн≥ “. мита на користь скарбниц≥ не Ї практично н≥де; залишилис¤ лише збори на користь м≥ст (так назыв. октруа) ≥з продукт≥в, приемущественно - продовольчих запас≥в, увезених у меж≥ м≥ськоњ риси. “реба сказати те, що щось середнЇ меж внутр≥шн≥ми й зовн≥шн≥ми представл¤ють собою т≥ мита, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ на границ¤х частин 1-го й того ж крањни або союзу, що коштують у р≥зних критер≥¤х стосовно привозу продукт≥в ≥ вообщем, що Ї в митному зм≥ст≥, самост≥йними - напр. на границ¤х меж межами портофранко й митною територ≥Їю. “ака вдача мали мита на границ¤х р≥зних крањн Ќ≥меччини, до повного об'Їднанн¤ њх у митному в≥дношенн≥. ” –ф такого роду мита на границ¤х Ћифл¤ндской пров≥нц≥њ були скасован≥ в 80-х рр. XVIII в., на границ≥  орол≥вства ѕольського - спочатку 50-х рок≥в, по ќренбурзьк≥й смуги - в 1858 г. «верн≥ть увагу на те, що на границ≥ меж величним кн¤з≥вством ‘≥нл¤ндським ≥ ≤мпер≥Їю ц≥ мита Ї дотепер. ”с≥ рос≥йськ≥ добутки, привозимые у ‘≥нл¤нд≥ю, кр≥м тих, ¤к≥ обкладен≥ там акцизом (вино, тютюн, цукор), пропускаютьс¤ туди в≥льно в≥д ус¤кого обкладанн¤; з ф≥нл¤ндських же товар≥в пропускаютьс¤ в ≤мпер≥ю безмитно(у п≥знаваних вар≥антах - при св≥дченн¤х про походженн¤) лише сири й прост≥ добутки кустарноњ або рем≥сничоњ ≥ндустр≥њ, вироблен≥ з ф≥нл¤ндськоњ сировини; що ж стосуЇтьс¤ фабрикат≥в, зроблених ≥з закордонних сирих матер≥ал≥в або ≥з застосуванн¤м закордонних машин або пального, що пропускаютьс¤ у ‘≥нл¤нд≥ю з найменшим митом, чому використовувана в ≤мпер≥њ, то вони п≥дл¤гають при ввоз≥ в ≤мпер≥ю особливому зр≥вн¤льному миту, установленоњ в такому розм≥р≥, щоб умови вироб≥тку даного виробу в ≤мпер≥њ й у ‘≥нл¤нд≥њ були вр≥вноважен≥. ≤снуЇ ще внутр≥шн¤ “. л≥н≥¤ на границ¤х ≤ркутського району ( по берегах оз. Ѕайкал); отут п≥дл¤гають оплат≥ митом т≥ перевезен≥ на зах≥д в≥д нењ, закордонн≥ продукти, ¤к≥, при ввоз≥ в сх≥дну частину —иб≥ру, пропускаютьс¤ без оплати митом.
«овн≥шн≥ “. мита бувають вв≥зними, в≥дпускними й транзитними. ¬≥дпускн≥ мита за старих час≥в мали величезне значенн¤ й доставл¤ли значну частину митного доходу; у ’viii-ћ стор≥чч≥, напр., з в≥дпустки виходило до 2/3 ус≥х митних вступ≥в. «араз прийн¤то за правило ви¤вл¤ти вс≥л¤ке спри¤нн¤ розвитку вив≥зноњ торг≥вл≥, ≥ тому в≥дпускн≥ мита практично скр≥зь або зовс≥м скасован≥, або зведен≥ до далеко не вс≥м. ” державах ≥з протекц≥йним режимом в≥дпускн≥ мита час в≥д часу використовуютьс¤ до сирих продукт≥в матер≥алом, що служить, дл¤ б≥льш поощр¤емых галузей ≥ндустр≥њ: ” –ф, у цих ц≥л¤х, обкладен≥ вив≥зним митом сира к≥стка, шлаки, сталев≥ руди й ганч≥р'¤. ѕоверх того, в≥дпускними митами, у ф≥скальних ц≥л¤х, обкладаютьс¤ т≥ продукти, на ¤к≥ дана крањна маЇ або практично маЇ монопол≥ю виробництва, так що мито, що сплачуЇтьс¤ при њхньому вивоз≥, зобов'¤зано л¤гати на закордонного покупц¤: таке значенн¤ належить у нас миту з вив≥зного пальмового дерева. ” ¤кихось крањнах, де Ї пом≥рн≥ ф≥скальн≥ мита, маленьк≥ в≥дпускн≥ мита використовуютьс¤ до реального часу (напр.