Питирим заснував дамський монастир у Т. і чоловічий Трегуляев близько Т. (де зараз розбудовується літнє дачне життя обивателів містечка).
Н. Романов.
Тамбурин (пандеро - ит., Tamburin - ньому.). У французів Т. некоректно йменується Tambour de basque: крайній, уживаний у Провансі й у басків, представляє собою довгастий барабан. Т. йменується також танець південної Франції й Іспанії, у жвавому темпі, в 2/4 риса, що відповідає, його полягає в тому, що вся музика побудована на органному пт на тоніці. Цей танець супроводжується Т., у який лупить танцюючий.
Н. С.
Таммуз або ваммуз (Иезек. VIII, 14) - сиро-фінікійське божество, тотожне із грецьким Адонісом. Близько часів Седекии й руйнування Єрусалима йому поклонялися й іудеї. Пророк Иезекил спозирав ридаючих по Т. дам у північних воріт храму Ієрусалимського, у шостому місяці, в 5-ый денек місяця (Иезек. VIII, 1, 14). Див. прот. П. Солярский, "Досвід біблійного словника власних імен" (т. IV, Спб., 1884).
Мита - Т. (по прадавньому - таможные, від монгольського слова тамга - печатка) мита належать до непрямих податків і представляють собою збір із продуктів, стягнення якого з'єднано з переміщенням продукту через яку-небудь лінію - через муніципальну межу, через границю області, через міську рису й т.п. Дивлячись по тому, чи робиться стягнення цього збору під час перевезення продукту через зовнішню границю, або при переміщенні його снутри країни, мита діляться на зовнішні й внутрішні. Внутрішні мита час від часу мають вдача винагороди за використання мостами, переправами, торговельними площами й т.п.; час від часу ж представляють собою податок, стягуваний або на користь країни, або міст, приходів і т.д. Вообщем за пересуванням продуктів через внутрішні смуги дивитися несоизмеримо складніше, чим на зовнішніх границях; вантажі, перевезені снутри країни, постійно можуть ушити від оплати внутрішніми зборами, особливо, коли крайні так значні, що обхід їх становить достатню премію за перевезення продукту окружними дорогами і т.д.; тому, внут. премія Т. мита установляются, заурядно, у низькому розмірі. Все-таки, застосування їх - особливо, коли відразу стягується багато таких мит різного найменування (на Русі, у середні століття, було найбільше 20 внутрішніх митних зборів різного найменування.) - суттєво стискує внутрішню торгівлю, а тем і індустрія, і викликає істотна незручність для населення, що збільшується тим, що, при дріб'язковості таких зборів і розкиданості пт, де вони стягуються, надзвичайно важко контролювати коректність їх стягнення й попереджати зловживання й припирания. При впорядкуванні грошової системи країни, ці мита заурядно відміняються й відшкодовуються зборами з торгівлі, а час від часу підвищенням зовнішніх митних зборів. У Рф спроба скасування внутрішніх мит, викликана энергическим вимогою торговельного стану, зроблена була при Олексію Михайловичі, але зовсім вони були знищені тільки в 1753 г., при чому, що надходив від їхній дохід був розкладений на відпускні й привізні продукти.