у вигл¤д≥ позитивного полюса. ќкис нерозчинний у вод≥ й лугах ≥, под≥бно глинозему, Ї п≥дстава слабенька. —ол≥ окиси тьм¤н≥, коли м≥стити незабарвлену кислоту, ≥ не досить пост≥йн≥; вони не т≥льки лише розпадаютьс¤ водою, осаджуючи г≥драт окису або перетворюючись у головн≥ сол≥, але просто переб≥гають, вид≥л¤ючи кисень (або хлор), ≥ в сол≥ закису. ÷≥ крайн≥, з ≥ншоњ сторони, можуть служити початковим матер≥алом дл¤ одержанн¤ солей вищого типу методом окисненн¤ при низьких температурах. —ульфат Tl2(SO4)3*7H2O., тьм¤н≥ таблички, можливо викристал≥зуваний з т≥Їњ води, ¤ка виходить при кип'¤т≥нн≥ розчину Tl2SO4 у розведен≥й с≥рчан≥й кислот≥ ≥з двоокисом свинцю або перекисом бар≥ю. “а ж сама с≥ль виходить ≥ при випар≥ розчину окиси в тепл≥й розведеноњ с≥рчан≥й кислот≥, ¤к з розчину њњ в азотн≥й кислот≥ (уд. в. 1,4) може бути викристал≥зуваний н≥трат Tl(NO2)3*8H2O. “релхлористыи “., Tlcl3 виходить при спри¤нн≥ хлору з Tlcl п≥д водою, при чому з'¤вл¤Їтьс¤ розчин, з ¤кого п≥д дзвоном пов≥тр¤ного насоса вид≥л¤ютьс¤ розпливчаст≥ призми состава..  оли п≥д≥гр≥ти сум≥ш спиртових сум≥шей ≥ ам≥аку, то виходить б≥лосн≥жний кристал≥чний осад состава Tl(NH3)3Cl3 ¤кий водою розкладаЇ на нашатир ≥ окис “. ф≥олетового кольору:
Tl(NH3)3Cl3 +3H2O=Tl2O3+6NH4Cl
¬ообщем же сол≥ вищого типу, внасл≥док малоњ њхньоњ всесталост≥, досл≥джен≥ в суттЇво найменшому ступен≥, чому закисн≥ сол≥.  оли в лужний розчин “. або утримуючий оцтову кислоту пропускати cеpoвoдород, те осаджуЇтьс¤ темний с≥рчистий “., Tl2S ¤кий представл¤Ї м≥кроскоп≥чн≥ тетраедри, коли розчин м≥стив сл≥ди в≥льноњ с≥рчаноњ кислоти. —≥рчистий “. не розчинимо у вод≥, лугах, с≥рчистому амон≥њ й ц≥ан≥стому кал≥њ; важко розчинний в оцтов≥й кислот≥ й просто в м≥неральн≥. ѕри сплавц≥ “. з надлишком с≥рки виходить трехсернистый “., темна маса, схожа на вар; при 12∞ в≥н твердий ≥ ламань (раковистий злам), при л≥тн≥й температур≥ м'¤кий ≥ пластичний. “рехсернистый “, Ї тиоангидрид; зрозум≥ле з'Їднанн¤ його ≥з с≥рчистим кал≥Їм, Ktls2 - червонуватий кристал≥чний порошок, нерозчинн≥ у вод≥, що й розкладають кислотами. ” природ≥ “. зустр≥чаЇтьс¤ в р≥зних колчеданах ≥ в ¤кихось слюдах, що м≥ст¤ть л≥т≥й; м≥нерал крукезит, в≥дшуканий Ќорденшильдом (1868 г.) у Ўвец≥њ й так наречений на честь  рукса (crookesite, Crookes), м≥стить “. до 17% - це, ¤к ми виражаЇмос¤, селенист≥ “., м≥дь ≥ ср≥бло: 2.5Tl2Se+21Cu2Se+Ag2Se
 оли колчеданы зазнають випалюванню. з метою перевт≥лити с≥рчистий газ у свинцевих камерах у с≥рчану кислоту, то в трубах, що провод¤ть SO2, осаджуютьс¤ у вигл¤д≥ пили р≥зний речовини, ¤к≥ попадають ≥ в сам≥ камери. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що досл≥джуючи опади такого сорту з “илькероде на √арце,  рукс в≥дшукав (1861 г.) разом ≥з селеном нов≥тн≥й елемент, що даЇ по внесенню в полум'¤ газовоњ лампи в≥дпов≥дний д≥апазон, що м≥стить одну колоритну зеленувату л≥н≥ю, зв≥дки й вийшов заголовок таллий (погречески - зеленувата в≥тка). ѕот≥м Ћами (1862 г.), ¤кий в≥дкрив “. незалежно в≥д  рукса, зробив найб≥льш докладн≥ досл≥дженн¤ нов≥тнього елемента й установив його зал≥зну натуру (спочатку вважали, що “.