Плавиться Т. при 290° і при надзвичайно найвищій температурі летучий; у струмені водню він можливо перегнан. Була навіть визначена щільність пари Т. (В. Мейер і Лильтц, 1887 г.); при 1728° вона, стосовно водню" виявилася рівної 205,8, що й відповідає, як випливає, такій часточці: Tl2. Питома вага Т. - 11,8. Теплоємність - 0,03355. При нагріванні засобом паяльної трубки Т. окисниться, утворюючи червону пару й розбудовуючи особливий захід. Та й при обыкн. темп. сплав тьмяніє на повітрі, у мокруватому ж повітрі окисниться надзвичайно стрімко. Зберігають Т.. у гліцерині або у воді, яку він не розкладає при обыкн. темп. При доступі повітря Т., але, розчиняється у воді, перетворюючись у гідрат закису Tloh і у вуглекислий Т. Tl2CO3,). Солі того ж типу утворюються, коли Т. розчиняється в кислотах, з яких резвее всього діють на сплав азотна й сірчана - як міцні, так і розведені, соляна ж кислота розчиняє важко. Розчинення в розведеній сірчаній кислоті відбувається при виділенні водню. Т. осаджується із власних соляних сумішей цинком, але не залізом, і у свою чергу осаджує свинець, мідь, ртуть, срібло й золото. Т., обложений з розчину при електролізі або цинком Tlsso4, представляє або суміш листочків і игол, або лише широкі, дуже блискучі пластинки; плавлений сплав також кристалличен. Т. дає сплави з іншими сплавами. І дійсно, закис Т., темний порошок, виникає при окисненні сплаву на повітрі разом з якоюсь кількістю окису й у чистому виді може бути отримана методом нагрівання власного гідрату у відсутності повітря при 100°. Вона плавиться при 300° у жовту рідину, яка дуже діє на скло й застигає в жовтувату масу. При звичайній температурі закис притягає воду, перетворюючись у жовтуватий гідрат, який відмінно розчинний у воді й можливо викристалізуваний з розчину у вигляді голок состава. Суміші незаплямованого гідрату закису найкраще готовити методом розкладання відповідною кількістю їдкого бариту сумішей; вони непофарбовані, мають сильнощелочную реакцію й вообщем схожі на суміші їдкого розжарюй або натру. розчинний і в спирті. Закис Т. дає з кислотами сарною, фосфорної й хлорної середні солі, які розчинні у воді й ізоморфні з належними солями калію; розчинністю володіє також сіль вугільної кислоти; але солі галоидоводородных кислот, крім Tlf, важко розчинні, що зближає Т. зі свинцем. Сульфат, - ромбічні призми, при червонуватому розжарюванні плавиться, розкладаючи з виділенням SO2. Він має наступну розчинність: в 100 вес. ч. води розчиняється 4,8 ч., 11,5 ч., 19,3 ч. при 18, 62, 101°. Дає подвійні солі, ізоморфні з подібними солями калію Tl2Mg(SO4)2*6H2O, і дюралеві квасцы Tlal(SO4)2*12H2O(хромові й сталеві квасцы так само відомі). Кристалічний гідросульфат Tlhso4*3H2O при нагріванні плавиться й, стрімко виділяючи пари води й сірчаної кислоти, перетвориться потім у сульфат. Нітрат, непрозорі, білосніжні, ромбічні призми, плавиться при 205° і потім, при охолодженні, перетвориться в склоподібну масу; 100 вес. ч. води розчиняють 10,67 ч., 43,48 ч., 588,2 ч. при 18, 58, 107°; у спирті не розчинимо.