золота. Таким образом у вавилонській системі заходів валютні знаки відділилися від вагарень, при цьому лише 1/60 вагової міни або 1/50, частина міни золота були общи обом системам. Цінність срібних валютних символів визначалася відношенням, яке було визнано в стародавності за норму й по якому одна золота монета прирівнювалася 10-ти збалансованим срібним; вообщем, внаслідок найбільш найвищої ціни на золото замісце справи 1 до 10 заурядно зустрічалося відношення 1: до 131/2. По вазі, королівський Т. містив 60 королівських хв або 72 міни золота, або 54 міни срібла. Відношення Т. золота до королівського Т. ( по вазі) було рівне 5:6, Т. срібла до Т. золота 4:3, Т. срібла до королівського Т. -10:9. Коли виразити ці визначення в одиницях сучасних заходів, то виявиться, що тяжкий Т. золота важив 50,4 кіло (123,1 фн. тяжкий Т. срібла - 67,2 кіло (164,1 фн.); легені Т. важили у два рази менше. Цінність легені Т. золота відповідала б на наші засоби 17577 золотим залізним рублям, вартість легені Т. срібла-1512. руб. (золотом). Не для кого не секрет те, що в інших східних (семитических) народів позначення Т. були приблизно ті ж: так фінікійський Т. (срібний) прирівнювався 43,59 кіло (106,4 фн.) і коштував 1961 руб. (золотом), єврейський Т. важив 44,8 кіло (109,4 фн.) і коштував: золотий - 26875 руб. (золотом), срібний -2016 руб. (золотом); перський Т. золотий важив 25,2 кіло (61,54 фн.), срібний - 33, 6 кіло (82 05 фн.), торговельний - 30,24 кіло (73,84 фн.) і коштував: золотий 15120 руб. (золотом) срібний - 1512 руб. (золотом). Древная система вагових заходів - эганская, існування якої пристосовується вже до ери Ликурга і яка була прийнята в Спарті й в Аргосе (спочатку VII століття) - наближається до вавилонської системи: так відношення эгинского статерак вавилонському виражається відношенням 27 до 25. Вартість древнеэгинского срібного Т. становила 1815 руб. (золотом), пізніше - 1632 руб., при Солоне 1615 руб. (золотом); вага эгинского Т. прирівнювався 36,29 кіло (88,62 фн.). Коли Солоний увів новітню систему заходів ваги й валютних символів, эгинский Т. залишився у відозві в якості торговельного вагового заходу (дійсна величина його поменшалася до 36, 156 кіло = 88, 3 фн.); Т. срібний (аттический або єврейський), як валютна одиниця, був прирівняний до 26 196 кіло (63,97 фн.) і коштував 1125 руб. (золотом). Із часу Олександра Величного вага аттического таланта прирівнювався 25,902 кіло (63,3 фн.). Порівн. Hassey, "Essay on the ancient weights and money, ana the Roman and Greek liquid measures" (Оксфорд, 1836); Boeckh, "Metrologische Untersuchungen ueber Gewichte, Munzfusse und Masse des Altertums in ihrem Zusammenhange" (Б., 1838); Brandis, "Das Munz-Mass and Gewichtswesen in Vorderasien his anf Alexander den Grossen" (Б., 1866); Lenormant, "La monnaie dans l'antiqnite" (П., 1878-79); F. Haltsch, "Griechische und Romische Metrologie" (Б., 1882); Wex, "Metrologie Grecque et Romaine" (H., 1886). Залишки метрологічної літератури стародавності зібрані й комментированы Haltsch'eм у його виданні: "Metrologicorum Scriptoram reliquiae" (Лпц., 1864, 1866).