Зокрема різняться бассеты Лекуте, Лана, англійські (происшедшие від перших 2-ух видів з домішкою крові блоудхоундов), арденские, гасконские, бретонські брудастые й вандейские брудастые. Див. Л. П. Сабанеев, "Мисливський Календар" (М., 1892); його ж, "Мисливські собаки, група бассетов" ("Природа й Полювання", 1889, V - VII); його ж, "Німецькі Т." (там же, 1899, XI і XII). С. Б.
Такт (термін психічної, від tango, касаюсь) - позначає, почуття міри й пристойності, що виражається в словах і вчинках людину. У понятті Т. багато умовн часу, що залежить від подій, і місця. Почуття Т. - частково природжене або успадковане, частково знайдене. В 2-ух сферах почуття Т. проявляється по перевазі - у сфері виховання й у сфері естетичної. По суті Т. є свідомість тієї границі, яка дана кожній особі в його духовних якостях і публічному положенні, і діяльність згідна цій свідомості. ПРО Т. писав Лацарус ("Das Leben der Seelen", (т. III, Б., 1882 стор. 3-65) і М. М. Манасеина.
Талант (talanton, talentum) - найвища вагарня одиниця в таблиці грецьких заходів (фактично слово talanton, значить "ваги". потім "вантаж". Як певна вагова одиниця, Т. згадується вже в Гомера, причому предметом, що всюди зважується, є золото. По виводах новітніх метрологів, вага Т. рівняється ваги семитического шекеля (сигля, сикля), а конкретно млосного золотого вавилонського шекеля, рівного по вазі 16,8 гр. (3 зол. 90,1 діл.), а за вартістю - 10 руб. (золотом). Гомеровские таланти вироблялися у формі довгастих круглих брусків, схожих на прадавні золоті статеры. Не вважаючи того в гомеровское час були у відозві напівталанти, вагою в 8,4 гр. Крім гомеровского маловагого Т., в історичну пору був відомий Т., що відповідав 3 золотим статерам. або 6 аттическим золотим драхмам, що й важив 26,2 гр. (6 зол. 13,6 діл.). У перший раз про нього згадується із приводу перемоги сицилійських греків над карфагенянами при Гимере (480 г. до Р. Хр.); потім у письменників до Ii-Го. до Р. Хр. він служить для позначення вагового заходу золотих предметів, які давалися в заслугу (вінки) або присвячувалися в храми. Залежно від змінних позначень драхми або міни, стосовно яких Т. представляв кратну величину (Т. ділився на 60 хв, міна на 100 драхм, тобто в Т. було 6000 драхм), кількісне визначення Т. було дуже по-різному, тим більше, що він уживався і як вагарня, і як валютна одиниця. Макетом грецьких Т. був вавилонський Т., що мав форму бронзового лева на підставці; тяжкий Т. важив 60,4 кіло (147,5 фн.), легкий королівський Т. - у два рази менше ( близько 74 фн.) Шістдесята частина міни важила стільки ж, скільки гомеровский Т. (16,8 гр. або 3 зол. 90 діл.) і була основною меншою одиницею, що служила для вагового визначення як великодушних металів, так і всіх значимих предметів. Ця вагова одиниця служила також і валютним знаком, при цьому 100 таких легких одиниць (по 8,4 гр.) або 50 млосних становили млосну міну золота; у свою чергу легка міна ділилася на 50 одиниць або 100 половин. 3000 цих одиниць, млосних або легенів, становили тяжкий або легкий Т.