” вид≥ цього в майже вс≥х тайгових районах в≥дкрит≥ роботи з утвору переселенських д≥л¤нок, ¤к≥ дають ≥ об≥ц¤ють давати надал≥ надзвичайно задов≥льн≥, загалом, результати.
“аймень - «аголовок “. додаЇтьс¤ до двом зовс≥м р≥зним рибам з роду лосось (Salmo), конкретно 1) до виду звичайний “. або кумжа (Saimo trutta L.), ≥ 2) до виду сиб≥рська “., л≥нь або красул¤ (Salmo fluviatilis Pall). 1-ый разом з≥ звичайним лососем або сьомгою (Salmo salar L.) ставитьс¤ до лосос≥в з великою лускою), у ¤ких в 1/10 частин≥ довжини т≥ла поперечних р¤д≥в чешуй над б≥чною л≥н≥Їю кпереди в≥д початку спинного плавц¤ менш 24, 2-ой укуп≥ з гольцем (Salmo alpinus L.) ≥ пальей або нериусом (Saimo salvelinus L.) - до лосос≥в з найб≥льш незл≥ченною й маленькою лускою, у ¤ких в 1/10 довжини в тому ж м≥сц≥ б≥льш 25 чешуй. «вичайний “. або кумжа (Salmo trutta L.), майже все вважають його т≥льки за п≥двид або р≥зновид сьомги - р≥знитьс¤ в≥д нењ найб≥льш товстою задньою частиною т≥ла (перед хвостовим плавцем), в≥дносно б≥льшою висотою подхвостового плавц¤, найменш незл≥ченними тичинками на фронтальн≥й з¤бров≥й дуз≥, найб≥льш товстим т≥лом, найб≥льш маленьким ≥ тупим рилом ≥ трохи ≥ншим розцв≥ченн¤м. ¬ообщем же, ¤к ≥ в ≥нших лосос≥в, ус≥ в≥дм≥тн≥ ознаки таймен¤, досить незм≥нн≥. «а р≥зновид кумжи вважають ≥ форель (Saimo fario L.).  ол≥р т≥ла кумжи дуже м≥нливий; спина голубувато-с≥ра, боку й черево ср≥блист≥, плавц≥ в≥д с≥рого до б≥луватого кольору, боки покрит≥ темними, час в≥д часу й ≥нших кв≥т≥в ц¤тками. ¬ага њњ домагаЇтьс¤ 20-30 фун.; по ¤кихось вказ≥вках ≥ поболее ( до 15 кгр. при довжин≥ в 1 м.).  умжа водитьс¤ в нас у басейн≥ Ѕ≥лосн≥жного мор¤ й ћурманського берега й у басейн≥ Ѕалт≥йського мор¤ з його затоками, не вважаючи того вона водитьс¤ й у «ах≥дн≥й ™вроп≥. «аголовок кумжа вживаЇтьс¤ в нас на п≥вноч≥, заголовок “. у басейн≥ Ѕалт≥йського мор¤.  умжа по б≥льш≥й частин≥ риба прох≥дн, що проводить частина року в море й вх≥дна в р≥ки дл¤ ≥крометанн¤. јле, частина риб цього виду провод¤ть усе житт¤ в пр≥сн≥й вод≥, п≥дн≥маючись дл¤ метанн¤ ≥кри з озер у р≥ки. як≥сь ≥хт≥ологи розр≥зн¤ють озерну кумжу п≥д заголовком S. lacustris в≥д прох≥дний, ¤к незвичайну форму. « мор¤ в р≥ки кумжа заходить у л≥тню пору й метаЇ ≥кру п≥зньоњ в ос≥нню пору або в зимову пору. —иб≥рський “. або тальмень, рок≥в, красул¤, стрижневий лин, червонувата щука (Saдmo fluviatilis Pall.) ≥з червонуватими анальным. жировим ≥ хвостовим плавц¤ми, домагаЇтьс¤ надзвичайно великоњ величини
- до 3 ≥ поболее пуд≥в. ¬одитьс¤ у вс≥й «ах≥дн≥й ≥ значим≥й частин≥ —х≥дного —иб≥ру, у ™вропейськ≥й же Poccии т≥льки в басейн≥  ами. ÷е риба чисто пр≥сноводна, дл¤ метанн¤ ≥кри ранешней у весн¤ну пору п≥дн≥маЇтьс¤ у верх≥в'¤ р≥к, на јлтањ нерест у кв≥тн≥, на ”рал≥ в травн≥. ƒеньком тальмень тримаЇтьс¤ в найглибших м≥сц¤х, харчуЇтьс¤ б≥льшою м≥рою маленькою рибою, також жабами, вод¤ними птахами й “.и.он надзвичайно жвавий ≥ сильний, представл¤ючи багато утруднень при лов≥. Ќ.  н.
“аймирський п≥востр≥в - —≥вба. Ћьодовитого океану, ≈нисейской губ.