На схід Т. захоплює гірські країни від Алтаю, де вона йменується "черню", до Амуру й Уссурійського краю. Останній північний схід Сибіру не має лісів. На Камчатці Т. займає два маленькі острови до З від Петропавловська. Найголовніші деревні породи Т. в Европ. Рф ялина (Picea excelsa і obovata) європейська й сибірська сосна (Pinus silvestris), модрина (Larix decidua sibirica), ялиця (Abies sibirica), кедр (Pinus Cembra). У Сибіру ті ж породи, крім європейської ялини. У Вост. Сибіру панує модрина (Larix decidua dahurica) даурская, а високо на горах кедровий сланець (Pinus pumila). У Т. далекого У виникають новітні хвойні: ялиці Abies Nephrolepis і holophylla, аянская ялина (Picae ajarica), манчжурский кедр (Pidus mandshurica), а на Сахаліні
- тис (Taxus baccata miсгосаrра). У Європейській Рф Т. перебігає на Ю в хвойні ліси з домішкою крупнолиственных порід (дуба й ін.), які у всьому Сибірі відсутні, але виникають знову на Амурі. У Т. є з листяних порід лише береза, осика, горобина, черемшина, вільха й верби. Із крупнолиственных порід у Т. попадається лише липа, при тому лише в європейській Т. і у вигляді рідкості в Зап. Можливо й те, що сибіру до Єнісею. Досить великий півострів липи є на Алтаї, по забуд. схилу Кузнецького Алатау.
Література. Миддендорф, "Подорож на північ і схід Сибіру" (ч. 1, отд. 4. 1867); Baron Maydell, "Reisen und Forschun gen im Jakutskischen Gebiet Ostsibiriens 1893 u. 1896"; Ditmar, "Reisen und Aufenthalt in Kamtschatka in den Jahren 1851-1855)"; H. Мартьянов, "Матеріали для флори Минусинского краю" ("Тр. Каз. Общ. Їсть.", XI, вип. 3); В. Шевців, " По Алтаї" ("Изв. Зверніть увагу на те, що томськ. Унив.", 1897, кн. XI); Словцов, "Фотографічний опис Тюменського околиця" ("Зап. Сибірського Відділу Правительского Русявий. Геогр. Суспільства", 1891); Сиязов, " На краю урмана" (там же, 1894, XVII); Григоровский, "Опис Васюганской тундри" (там же, VI, 1884); П. Степанов, "Путні записки" (там же, VIII, 1886); Fr. Schmidi, "Wissenschaftl. Resultate" ("Mem. d. l'acad. Imp. de Sc. d. St.-Pb.", XVIII, 1872); Maximowicz, "Primitiae florae Amurensis" (1869); Крилов, "Липа на передгір'ях Кузнецького Алатау" ("Изв. Томськ. Унив.", 1890, III); його ж, "Матер. до флори Пермській губ." ("Праця. Каз. Общ. Їсть.", т. VI, XI, XIV, 1878-1882-1885) Kihlmann, "Pfanzenbiolog. Studien aus Russ. Lappland" (1891); Танфидьев, "Фізико-географічні області Европ. Poccии" ("Праця. Имп. Вольн. Экон. Общ.", 1897); Коржинскей, "Рослинність Рф" ("Словник", т. XXVII). Г. Т.
Тайга в колонізаційному відношенні. - Ще дуже не дуже давно ( до середини 90-х рр. XIX ст.) тайгові й урманные місця Сибіру були зовсім не вивчені й значилися непридатними для заселення й, зокрема, для землеробської колонізації; передбачалося, що Т. і урманы полягають, найбільше або найменш суцільно, з гористих або болотистих просторів, покритих глухим лісом, неспритних для землеробства як по ґрунтових і кліматичних умовах (остання суворість клімату, надлишок води так і по труднощам розчищення лісу під угіддя й по тем різним позбавленням і утрудненням, які довелося б перетерплювати колонізаторам.