У найбільш більших конярів Т. носить найбільш певне зображення й накладає спеціально зробленим реманентом.
Кожне Т. носить заголовок по подібності із зображуваним предметом або, точніше, із предметом, який воно зобов'язано зображувати: наприклад Т. роду жагал-байды йменується молотком (балга). На Кавказі Т. найбільш хитромудрі по зображенню, тому що більша частина більших коневладедьцев належить до султанських і князівських родів, герби яких різняться вычурностью.
Таїнство (musthrion, sacramentum). - Слово Т. у Свящ. Писанні сначало позначає вообщем усяку глибоку, заповітну ідея, річ або дія (1 Кор. XIII, 2). Уявите собі один факт про те, що в індивідуальності сиим словом позначається божественне домобудівництво порятунку роду людського (1 Тім. III, 16), яке зображується потаєної, незбагненної ні для кого, навіть для самих ангелів (Римл. XIV, 24 Ефес. 1, 9; III, 39; Колосся. IV, 3;1 Петро. I, 12). Усім відомо про те, що в ще більше особистому змісті слово Т. у Свящ. Писанні значить таке відношення божественного домобудівництва до віруючих, у силу якого невидима благодать Божия незбагненним чином повідомляється їм у видимому (1 Кор. IV, 1). У додатку до церковних священнодійств слово Т. обымает і те, і інше й третє поняття: по навчанню православної церкви "таїнства сутність богоучрежденные священні діяння, у які під видимим образом повідомляється віруючим невидима благодать Божия", Звідси потрібні ознаки таїнств: богоучрежденность, невидимі благодать і видимий образ здійснення. Таїнства мають божественне походження, тобто встановлені Самим Ісусом Христом. Коли про якихось із них., напр. про причащання хрещенні й покаянні Рятувальник говорив уже під час Власного земного життя, те тому, що ці Т. сутність важливі й непостижимейшие. Про інших Т. немає настільки ж ясних свідчень у Євангелії, але вказівки на божественне походження їх перебувають у посланнях апостольських і в книжці Діянь, а також у свідченнях апостольського переказу, збережених утворами батьків і вчителів церкви перших століть християнства (св. Иустин Страждалець, св. Ириней Лионский, Климент Олександрійський, Ориген, Тертуллиан, св. Купріян). Зовнішні знаки в таїнствах мають значення не самі по для себе, а для людини, яка по самому пристрою власної природи потребує видимих засобів для засвоєння невидимої сили Божией Таїнства значно різняться від обрядів ( які освячення води, погребенье загиблих та ін.). Ритуали мають, в-1-х, церковне, а не божественне походження. У других, таїнства доповідають людині благодать Божию, яка вселяється у внутрішнє духовно-моральне життя людини й змінює її; ритуали призивають благословення Божие на зовнішнє життя й діяльність людину. У кожному Т. повідомляється віруючому християнинові певний дарунок благодаті, характерний конкретно відомому Т.; так напр., у Т. хрещення повідомляється благодать, очисна від гріха, що й відроджує людини; у Т. миропомазания - благодать, що зміцнює людину в духовному житті; у Т. елеосвящения - благодать, що зціляє недуги; у Т.