’воста маленький пр¤моњ. ќперенн¤ плюсны - найр≥дше. ќперенн¤ пальц≥в - щетинисте. ” роду Nyctala, 4 виду ¤кого зустр≥чаЇтьс¤ в палеарктической област≥, Ї зародков≥ вушн≥ пучки п≥р'¤ й отв≥р юшка надзвичайно величезне й суттЇво перевершуЇ поперечник ока, лицьовий диск - повний, круглий, хв≥ст округлий; оперенн¤ плюсны й пальц≥в густе. N. tengmalmi, —. звичайний або мохноногий - кругопол¤рна¤ птах, що гн≥здитьс¤ у хвойних л≥сах. яЇчка кладе без ус¤коњ п≥дстилки в дуплах. ’арчуЇтьс¤ маленькими гризунами й птахами. –озцв≥ченн¤ дорослих птах≥в надзвичайно походить на розцв≥ченн¤ —. домовика. ён≥ - монотонно коричнювате кольору з б≥лосн≥жними пл¤мами на хв≥ст ≥ крилах. ƒовжина 24 стм. ё. Ѕ.
Cю (Eugene Sue, 1804 -1857) - французький белетрист, нащадок ученого доктора; багато подорожував замолоду в ¤кост≥ морського доктора, в≥дм≥нно досл≥джував ≤спан≥ю, французьк≥ колон≥њ, також морське житт¤ й побут матрос≥в. Ѕатько його загинув, залишивши йому м≥льйонний стан, ≥ —. став жити надзвичайно велике, в≥ддавшись т≥льки л≥тератур≥. 1-ые його добутку - повести й романи з морського побуту; найв≥дом≥ш≥ з них - "Plick et Plock", "Atar Gull", "La Salamandre", "La Vigie de Koat Ven". Ќими створений був зовс≥м нов≥тн≥й р≥д л≥тератури у ‘ранц≥њ. —. показав надзвичайно багату фантаз≥ю в опис≥ мор¤ й морському житт¤; плани його ориг≥нальн≥, драматичн≥, стиль потужний ≥ пом≥тний. ”се давно знають те, що вже в цих перших добутках —. Ї ц≥кавим опов≥дачем ≥ разом з тем про¤вл¤Ї характерний йому песим≥зм, по¤снюючи вчинки власних героњв здеб≥льшого марнославством ≥ егоњзмом. ¬ ≥сторичних романах -"Lautreaumont", "Jean Cavalier", "Le Marquis de Letorriere" - —. надзвичайно дов≥льно звертавс¤ з ≥сторичним матер≥алом, спонукуваний усе найб≥льш назревавшей у ньому ненавистю до монарх≥њ. «а ≥сторичними романами п≥шли побутов≥: "Arthur", "Morne au Diable", "Mathilde". ¬ "ћатильде", що мала у св≥й час дуже звучний фуррор, —. в≥д т¤гс¤ на час в≥д ф≥лософських план≥в ≥ упередженого демократизму й в≥ддав колоритну картину публ≥чного житт¤ власного часу, знайшовши величезне усв≥домленн¤ реальност≥. ” цьому роман≥, ¤к ≥ в ≥нших чисто побутових пов≥ст¤х, —. - тверезий реал≥ст, що не переб≥льшуЇ дурних стор≥н житт¤, а з повною правдив≥стю, що зображуЇ комб≥нац≥¤ добра й зла у вдачах ≥ вчинках людей. ”с≥ ц≥ романи становл¤ть, але, т≥льки попередн≥й пер≥од у творч≥сть —.; його л≥тературна слава базована не на них, а на публ≥чних романах, написаних в 40х роках. —. перейн¤вс¤ соц≥ал≥стичними теор≥¤ми, що хвилювали тод≥шню ‘ранц≥ю, що й п≥дготували рух 1848 г.; в≥н чер≥д прихильником ф≥лософських ≥ економ≥чних навчанн≥ ‘ур'Ї, Ћаменнэ,  абэ, —ен-—имона й ѕрудона. ƒжерело вс≥х людських страждань в≥н спозираЇ в егоњзм≥ публ≥чноњ орган≥зац≥њ. ѕерсональна моральн≥сть обірунтована, по його переконано, публ≥чним ладом. ”се сусп≥льство винне в гр≥хах ≥ пороках пролетар≥ату. —. виступаЇ вогненним заступником ≥нтерес≥в нижчого класу й жагуче викриваЇ знати й дух≥вництво, ¤к винуватц≥в страждань народу.